Ігор Циганик: «Я страшенно злюся, коли мене називають телеведучим чи коментатором»

Тарас Гончар

Ведучий програми «ПРОФУТБОЛ» на каналі «2+2», відомий український журналіст та коментатор, постійний експерт «Рейтингу Букмекерів» Ігор Циганик у ексклюзивному інтерв’ю розповів, як складає прогнози та чому не робить ставки, розкритикував Франческо Баранку за пихатість, а також поділився своїм сценарієм виходу футболу з карантину в Україні.

– Пане Ігорю, ви вже зробили більше тисячі ставок на «Рейтингу Букмекерів». Розкажіть, як ви готуєтеся до своїх прогнозів?

– Не можу сказати, що це окремий процес підготовки до прогнозів, який триває дві-три години. Я завжди «в процесі» та намагаюся бути у «всеозброєнні», щоб дати людям цінну пораду. Все базується на отриманих знаннях, досвіді та аналізі ситуації, що допомагає передбачити, що станеться в тому чи іншому матчі. У мене така робота, що завжди потрібно володіти інформацією.

Звичайно, що дуже допомагає в прогнозах, коли ти раніше знаєш, що хтось травмувався чи хтось не зможе зіграти з іншої причини. Іноді навіть стартовий склад знаю завчасно.

– Окрім УПЛ, за якими ще лігами стежите?

– Я за всіма топовими лігами встигаю слідкувати: за Бундеслігою, за Ла Лігою, за АПЛ, за Серією А та за Лігою 1. Зараз футболу немає, тому сумно, адже хочеться живих емоцій.

– У своїх прогнозах ви віддаєте перевагу статистиці чи інтуїції?

– Статистика – це хороша річ, але хіба в драмтеатрі, коли ти знаєш, як починається і як завершується п’єса. А у футболі, крім того, що ти насолоджується грою акторів, ти ще отримуєш несподівані результати та адреналін. Це те, що завжди буде захоплювати мільйони. Покладатися на інтуїцію теж не найкраще рішення. Треба завжди володіти інформацією: хто травмований, хто готовий, хто як виступає вдома та на виїзді, хто судить, хто може «вистрілити». Звичайно, що під час аналізу я використовую статистичні дані, проте будувати якусь систему в прогнозах не можливо, як на мене.

Олександр Золотогорський: «Футбол – найгірший вид спорту для прогнозів»

– Зараз ви головний інсайдер українського футболу. Чи використовуєте свою інформацію для прогнозів?

– Стривайте, хочу вам дещо пояснити: інсайдер – це людина, яка шукає сенсації. А я їх не шукаю! Я журналіст, тому намагаюся бути в курсі всього. Я страшенно злюся, коли мене називають телеведучим чи коментатором. Це лише частина моєї роботи та професії. Я – журналіст. Я люблю володіти інформацією, розуміти, що і як відбувається. Не хочу, щоб мене використовували чи «крутили» в якийсь бік. Я шукаю інформацію, на основі якої роблю аналіз ситуації, а потім видаю людям. Це завдання журналістики.

Звичайно, що дуже допомагає в прогнозах, коли ти раніше знаєш, що хтось травмувався чи хтось не зможе зіграти з іншої причини. Іноді навіть стартовий склад знаю завчасно. Мені відомо, кого награють тренери та як вони будуватимуть гру команди. За підсумками тренування, ти вже знаєш, на кого розраховує наставник.

Приміром, бачу, що награють одного нападника, значить будуватимуть гру від оборони на контратаках, отож на велику кількість голів не варто розраховувати. Це лише приклад аналізу.

– У вас найбільший середній коефіцієнт ставок серед усіх експертів «РБ». Ви не любите прогнозувати очевидні результати?

– У мене романтичне ставлення до футболу. Я реально вірю в диво. І мій прогноз не ґрунтується лише на тому, що я собі так захотів. На коефіцієнти я взагалі не дивлюся. Я вірив, що «Барселона» розгромить «ПСЖ» свого часу, для цього були передумови (найкращий прогноз в Ігоря Циганика був на гру Ліги чемпіонів 2018/2019 «Шахтар» — «Хоффенхайм» — коефіцієнт 13,5, – прим. «РБ»). Футбол – це романтика.

Я критично ставлюся до роботи Баранки не через те, що він щось зробив чи не зробив, а через те, що він собі все приписує. А це не дуже чесно.

– Чи робите ви ставки в принципі?

– Я не роблю ставки. Я нормально до цього ставлюся, проте, як на мене, це потрібно людям, яким не вистачає адреналіну. Повірте, в мене в житті емоцій вистачає і без цього, щоб ще стимулювати свій психологічний стан. У мене така робота, що я завжди в стресі. Хоча, можливо, я почну робити ставки, коли мені не вистачатиме адреналіну.

– «ПРОФУТБОЛ» на чолі з вами завжди активно висвітлював тему договірних матчів. Чи погоджуєтеся з заявою голови Комітету з етики та чесної гри Баранки, що дивних поєдинків стало менше?

– Так, погоджусь. Хоч я серед критиків роботи Баранки, адже вистачає недоліків – ніхто не сів за ґрати, немає кримінальних справ. Для нас було найголовнішим, аби люди понесли два види покарання – футбольне та соціальне. Уже є пожиттєво дискваліфіковані гравці та люди, які займалися цією справою. Це буде прикладом для інших, що так робити не можна. «ПРОФУТБОЛ» мав за місію розповісти про всіх, хто здавав матчі, щоб про це знали їхні партнери, родичі та навіть сусіди. Суспільний осуд діє на людей.

Баранка собі багато приписав. Якщо бути об’єктивним, то не варто все зараховувати до його досягнень. Повірте, єдиною людиною, яка першою почала боротися з договірними матчами та займається цим і сьогодні – це головний редактор програми «ПРОФУТБОЛ» Володимир Звєров. Я про це завжди казатиму. Я знаю і пам’ятаю, як це все починалося, коли з нас усі сміялися. Я, зізнаюся, на початку теж сумнівався. Однак Володя в підсумку виявився правим. Це він запустив цей «сніжний ком».

Володимир Звєров: «Закон Павелка виявився рекламною брошурою, яка немає реальної сили»

– Як оцінюєте загалом роботу Франческо Баранки?

– Я критично ставлюся до його роботи не через те, що він щось зробив чи не зробив, а через те, що він собі все приписує. А це не дуже чесно. Є дуже багато об’єктивних причин, які вплинули на цю історію. Згадайте, який економічний стан був у країні, коли клуби «вмирали», а футболісти не отримували зарплату по півроку. Приміром, у «Металісті» чи «Говерлі». Зараз економічна ситуація стабілізувалася, що позитивно вплинуло на ситуацію з договірними матчами.

Баранка сказав, що в Прем’єр-лізі немає матчів, коли команди «грають на контору». Так, їх немає. Я це можу сказати точно. Є проблеми в Першій лізі, були в U-21, але вони поступово вирішуються. Це все наслідок роботи однієї людини – Володимира Звєрова.

Не розумію, як можна залишити 12 команд в УПЛ. Це відверта дурість.

– 30 травня УПЛ планує поновити змагання. Чи готова, на вашу думку, Україна до поновлення чемпіонату?

– Футболісти вже плачуть, аби відновили лігу. Як і в кожній професії, не можна бути постійно без роботи. Це згодом негативно позначається. Гравці тренуються, але їм потрібно грати, щоб показувати прогрес. Якщо вони ще півроку сидітимуть вдома, то ми можемо загубити ціле покоління футболістів. Гравці найбільше зацікавлені в тому, щоб поновили чемпіонат. Це їхнє головне завдання в житті.

Прем’єр-лігу треба догравати. Це 100%. Залишилося дуже багато питань, які варто вирішити, щоб не було жодних судових позовів. Хто вилетить, хто візьме медалі, хто гратиме в плей-оф, хто виграє Кубок України? Не забувайте, що й «Шахтар» іще не задекларував своє чемпіонство.

Щодо Першої ліги є сумніви. Багато клубів животіють, зараз важко знаходити гроші. Тим, у кого немає завдань, можливо, краще акумулювати гроші на наступний сезон. Це моя точна зору. Можливо, нижчі ліги треба зупиняти, фіксувати результати на даний момент. Головне вирішити, хто вилітає, а хто підвищується в класі, а з липня провести атестацію клубів.

В’ячеслав Заховайло: «Для України мати 12 команд в УПЛ – це соромно»

– Як ви бачите обмін між лігами?

– Після завершення Прем’єр-ліги одна команда вилітає, а три – заходять з Першої ліги, згідно з поточними результатами. Тобто наступного сезону в УПЛ має бути 14 учасників. Далі треба провести атестацію, щоб сформувати склади Першого та Другого дивізіону.

– «Шахтар» виступив проти регламенту, який передбачає розширення УПЛ. Який формат найоптимальніший для вітчизняної першості?

– Навіть не хочеться це обговорювати. Це цирк! Є регламент, якого варто дотримуватися. У Першій лізі є економічно стабільні клуби, що мають базу та стадіон. Футболістам регулярно виплачують гроші, тому ніхто грати «на контору» не буде. Щобільше, гравці будуть битися та «кусатися» на полі, тому що в цих клубів достатньо амбіційні керівники. До них питань немає. «Рух», «Волинь», «Минай» і «Інгулець» заслуговують грати в Прем’єр-лізі. Повірте мені, вони не будуть хлопчиками для биття.

Отож не розумію, як можна залишити 12 команд в УПЛ. Це відверта дурість.

Я думаю, що раніше наступної весни про вибори президента УПЛ ніхто не буде говорити. Ба більше, підозрюю, що весь наступний сезон Євген Дикий буде виконуючим обов’язки, а вибори пройдуть після завершення чемпіонату 2020/2021.

– Як вам ідея провести всі матчі першої шістки в Києві?

– Головне, щоб це все було за законом. Якщо клуби між собою домовляться – грайте, будь ласка. Я не бовдур, повірте. Я розумію, що немає сенсу «Динамо» та «Шахтарю» разом їхати з Києва до Харкова, щоб там грати за порожніх трибун, а потім разом повертатися в столицю.

Інша справа, що «Зоря» та «Олександрія» мають права грати в себе вдома, де їм комфортно. Зобов’язувати та «нахиляти» команди в жодному разі не можна.

– Хто, за вашими прогнозами, посяде друге місце в чемпіонаті?

– Нехай команди виходять на поле та доводять, хто достойний срібних медалей. Якщо «Динамо» не обіграє «Зорю» в очних матчах, то про яке друге місце може йти мова? Не можу сказати, хто зараз сильніший. Не готовий робити прогноз. Треба розуміти й бачити, в якому стані перебувають футболісти. Гадаю, перші матчі все покажуть.

– Після сезону заплановані вибори президента УПЛ. Хто серед висунутих кандидатів найдостойніший, на ваш погляд?

– Я цікавився процедурою. Склалося враження, що клуби не знаю, що вони хочуть. Після сезону одна команди вилетить, а три – зайде. Отож новачки матимуть право подавати нові заявки, треба буде знову реєструвати кандидатів. Їх може бути не три, а шість-сім. Підвищиться в класі зараз умовний «Інгулець» і захоче висунути свою кандидатуру. Що тоді?

Я думаю, що раніше наступної весни про вибори президента УПЛ ніхто не буде говорити. Ба більше, підозрюю, що весь наступний сезон Євген Дикий буде виконуючим обов’язки, а вибори пройдуть після завершення чемпіонату 2020/2021. Отож зараз навіть немає сенсу про це говорити.

За багато років зрозумів одне: який би не був економічний стан в Україні, хороші та класні футболісти в нас завжди будуть. Україна поцілована футбольним богом.

– Букмекери приймали ставки, коли вийде після паузи перший випуск програми «ПРОФУТБОЛ». Коли чекати на повернення?

– Найближчим часом, скажемо так. Існують питання, тому що є деякі технологічні процеси. Ми готуємося.

– Як гадаєте, як зміниться футбол внаслідок пандемії коронавірусу?

– Ніяк не зміниться. Повірте, через рік ми забудемо про все це, як про страшний сон. Будуть красиві голи та яскраві матчі.

З приводу грошей – я не розумію, куди рухається футбол. Однак це велика й окрема тема для розмови.

За багато років я зрозумів одне: який би не був економічний стан в Україні, хороші та класні футболісти в нас завжди будуть. Край у нас такий. Україна поцілована футбольним богом.