Чи впливає мотивація гравців на непередбачуваність матчів у кінці сезону?

Як змінюється вплив мотивації на фініші сезону

В кінці сезону мотивація команд, що грають в одній лізі, різниться. Деякі команди розташовуються в зоні вильоту, інші борються за місця в єврокубках або ж за чемпіонський титул, водночас як інші грають за те, щоб отримати більші призові, намагаючись зайняти місце вище в середині таблиці.

Чи повинно це впливати на наші ставки? Чи повинні ми враховувати мотивацію на гру обидвох в матчі команд?

Травень у футболі – що він несе

Ми можемо зрозуміти це, вивчивши результати команд з обох кінців турнірної таблиці у перших 30-и і останніх 8-и матчах сезону. Травневі результати відрізняються, якщо брати за норму результати попередніх дев’яти місяців англійської Прем’єр-ліги. Давайте ознайомимося з даними, щоб зрозуміти це.

У 2002-2013 роках кількість ударів по воротах у травні збільшувалася на 5% порівняно з серпневим показником, забитих м’ячів ставало на 7% більше, а фолів – на 11% менше.

Те, що команди менше порушують правила, натякає на менш агресивний настрій у цілому, однак це не стосується матчів, де обидві будуть відчайдушно виборювати перемогу.

Бажання набирати очки і потенціал до того, щоб перемогти, будуть сильнішими у команд з верхньої частини турнірної таблиці. Індивідуальна мотивація гравців у прагненні зберегти свої місця в кращих командах чемпіонату – також важливий фактор.

Починаючи з сезону 2002/2003, третина чемпіонських титулів Прем’єр-ліги були виграні з перевагою в два або менше очок, а відрив команд, які займали останнє місце, що дає право на участь в Лізі чемпіонів, становив три і менше очок в 50% випадків.

Починаючи з 2002/2003 років, топ-5 команд АПЛ після 30-и матчів в середньому набирали по 2.01 очки кожна. Проте в останніх 8-и матчах цей показник падав до 1.95 очок, і 55% команд в підсумку погіршили своє турнірне становище.

Цікаво, що ці цифри вказують на деякий спад продуктивності кращих команд АПЛ в той час, коли очки стають життєво необхідними для титульних надій або кваліфікації в єврокубки.

Для порівняння, команди із зони вильоту, починаючи з сезону 2002/2003, після 30-и перших матчів мали у своєму активі в середньому 0.8 очок за гру, і третині з них вдавалося уникнути вильоту з АПЛ у травні. Ці команди покращували свої результати до більш ніж 1 очка в середньому за гру, майже 60% команд покращили своє турнірне становище за 8 останніх матчів сезону.

Серія А – все говорить про нічию

Історично матчі, результат яких сильно залежить від мотивації, проходять під кінець сезону італійської Серії А.

Нічийні результати у футболі складно прогнозувати, і команда, яка упродовж одного сезону часто грає внічию, надалі часто повертається до звичайної кількості нічийних результатів. Середня ймовірність нічиєї у Серії А в останніх дев’яти повних сезонах дорівнювала близько 28%.

Проте у кінці сезону коефіцієнти на нічию падають. Це передбачає, що з низки причин нічиї трапляються набагато частіше в цей період.

Якщо відібрати 20 матчів, в яких давалися одні з найнижчих коефіцієнтів на нічийний результат, починаючи з сезону АПЛ 2005/2006, то ми побачимо, що закладена в коефіцієнт ймовірність обіцяла 11 нічиїх, а в реальності команди поділили очки у 14-и матчах. У той же час імовірність, закладена в звичайний коефіцієнт на світовий результат, обіцяє 6 нічиїх у 20-и матчах.

Таким чином, знижені коефіцієнти на нічиї були повністю виправдані. Майже завжди ці матчі проходили між командами, які перебували за крок від зони вильоту, коли одне очко в матчі влаштувало б обидві команди.

Наведені в цій статті дані свідчать про аномальні результати в кінці сезону. Любителі ставок на футбол повинні розглядати мотивацію команд разом з іншими факторами, такими як форма команди, ігровий спад, кадрові проблеми. У той же час Серія А являє собою унікальний випадок, особливо коли нічия вигідна обом сторонам.