Ера договірняків. Частина друга. Обмін

Одним із прикладів гостьового обміну, за словами інсайдерів, є відносини між відомими на увесь світ клубами – «Олімпік» – «Говерла»

Матчі, у яких змова відбувається між обома учасниками, виникають за різних ситуацій. Одразу варто сказати, що і для заробітку такі матчі також трапляються. Проте мова тут не про ігри у букмекерських конторах.

Одним з класичних прикладів договірняку є обмін «три в три». Ця схема передбачає домовленість про обмін перемогами, найчастіше, у рамках одного сезону

Одним з класичних прикладів договірняку є обмін «три в три». Ця схема передбачає домовленість про обмін перемогами, найчастіше, у рамках одного сезону. Частіше за все, команди розмінюються домашніми успіхами у першому і другому колі чемпіонату. Проте, бувають випадки, коли вирішують зробити обмін виїзними перемогами. Одним з таких прикладів, за свідченнями знайомих інсайдерів, є історія зустрічей «Ворскли» та «Оболоні» у 2010-11 роках. Тодішнім тренером полтавського клубу був Микола Павлов. Чому саме на ньому робиться акцент – дізнаєтесь далі.

Так ось. У сезонах 2010/11 та 2011/12 кияни та полтавці обмінювались виїзними перемогами. Причому, усі чотири матчі завершились з однаковим рахунком – 0:1.

Мотивом саме для обміну перемогами на полі суперника є більша сума преміальних, котру команди отримують за успіх поза межами домашнього стадіону.

Ще одним прикладом гостьового обміну, за словами інсайдерів, є відносини між відомими на увесь світ клубами – «Олімпік» – «Говерла». У обох сезонах, що ці команди одночасно виступають у вищому дивізіоні українського футболу (2014/15 та 2015/16), вони виконували виїзні вікторії у зустрічах між собою. Однак, враховуючи репутацію, що клуби собі заробили, можливо, варто сказати, що тут мова йшла не тільки, або й зовсім не про преміальні.

А типовим обміном домашніми перемогами, знову ж, за словами людей «у темі», є протистояння «Іллічівець» – «Зоря» сезонів 2013/14 та 2014/15.

Тоді у керма першої команди маріупольців був раніше згадуваний Микола Павлов.

Інсайдери кажуть, що Микола Петрович до певного часу не був прихильником таких справ та відмовлявся від цього, однак певні обставини змусили спеціаліста переглянути свої погляди на життя.

Варто зазначити, що і до приходу Павлова матчі між «Іллічівцем» і «Зорею» виокремлювалися серед інших. Перш за все звертають на себе увагу два сезони нічиїх між клубами у сезонах  2010/11 та 2011/12.

Обмін нічиїми також має місце. Такі речі можуть робити клуби, що не мають стабільного становища, сильного складу, але прагнуть зберегти своє місце серед найсильніших у країні. «Іллічівець» та «Зоря» тих часів були саме такими клубами, що можна побачити у турнірній таблиці тих двох сезонів.

І можливо, бути ще й третьому сезону «мирових» матчів між ними, якби не прихід Миколи Павлова у маріупольський клуб. Бо відносини між ним та спортивним директором «Зорі» Сергієм Рафаїловим були доволі цікавими та насиченими.

Але це вже тема для наступного матеріалу із циклу «Ера договірняків», який, мабуть, вже вийде після чемпіонату Європи у Франції. Однак, у ньому буде не тільки про вищезгаданих персон. Тому що український футбол повниться не ними єдиними.

Бережіть себе!