Юристка пояснила, чому перші гемблінг-ліцензії були видані саме на онлайн-казино

Владислав Стародубцев

Колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету, юристка Агія Загребельська в етері однієї з ранкових програм на «Українському радіо» оцінила сьогоднішнє становище справ у питанні легалізації сфери азартних ігор. «Рейтинг Букмекерів» наводить текстову версію розмови.

пояснила, чому перші гемблінг-ліцензії були видані саме на онлайн-казино

За її словами, наразі дозвільні документи для легальної роботи на ринку азартних ігор отримують виключно онлайн-казино. Насамперед це пов’язано з тим, що такий вид азартних ігор не потребує «серйозних інвестицій», на відміну від, до прикладу, наземних казино. Тому, як стверджує Агія, бізнесмени можуть спробувати ризикнути.

«На жаль за пів року, відколи був ухвалений законопроєкт про легалізацію азартних ігор, зроблено небагато. Незважаючи на те, що уже прийняті деякі ліцензійні умови, і є компанії, які отримали ліцензії, на сьогодні й досі залишаються невирішеними багато надважливих питань, які мають стратегічне значення під час ухвалення рішення щодо того, чи варто інвестувати у легальний гральний бізнес.

До прикладу, питання оподаткування. Наразі окремі стейкхолдери галузі, в тому числі й чиновники, визнають той факт, що наявні законопроєкти передбачають занадто лояльну систему оподаткування для грального бізнесу і майже його повну відсутність (оподаткування – «РБ»). І констатують, що вони мають намір це змінити».

Загребельська каже, що представники бізнесу вирішили поки почекати, адже їм досі достеменно незрозуміло, за якими податковими ставками працюватиме ринок азартних ігор. Ще одне невирішене питання – система онлайн-моніторингу.

«Жоден з потенційних операторів поки не знає, як працюватиме ця система, яке обладнання необхідно придбати, щоб до неї під’єднатися, як вибудовувати бізнес-процеси. Усі ці фактори стримують від інвестування у цю галузь.

Тож ми маємо ситуацію, коли перші ліцензії були видані на азартні ігри в інтернеті, оскільки цей вид ігор вимагає меншої кількості інвестицій, а вартість ліцензії не надто дорога, тому бізнесмени можуть спробувати ризикнути».

Також експертка згадала, що українці мали полярні думки щодо питання легалізації азартних ігор, проте суперечки дещо вщухли, адже населення побачило суттєво зменшення кількості нелегальних гральних закладів.

«Цей факт дещо заспокоїв українців, народне обурення стихло. Але при цьому треба розуміти, що нелегальні заклади можуть повернутися дуже швидко, бо, якщо держава не продемонструє жорсткість нелегальним операторам і ліцензії не будуть видаватися помірковано, то ця ситуація знову може повернутися на наші вулиці.

Легалізовувати треба однозначно, адже законний азартний бізнес відрізняється від незаконного лише одним – хто здійснює контрольним над ним. У випадку узаконення контролює держава, і, відповідно, обмежує його задля профілактики заподіяння шкоди українцям, щоб програвали або багаті, або ті, хто може собі це дозволити.

Якщо бізнес нелегальний – його контролюють кримінальні елементи, єдине завдання яких, аби люди якомога більше програвали.

Водночас я розумію тих, хто проти легалізації, бо громадяни не довіряють державі, вони не впевнені, що у чиновників нульова толерантність до корупції», – пояснює Агія.

Наостанок Загребельська зазначила, що у неї є песимізм у контексті податкових надходжень, які закладені в бюджеті на цей рік у розмірі 7,4 млрд гривень. Мовляв, на дворі уже лютий, а не виконано і 10% від передбаченої суми.

«У нас надворі лютий, а поки що навіть 10 % планів не виконано, і держава не зможе виконати, якщо вона у законодавстві не заповнить ті прогалини. У тому числі щодо оподаткування та системи онлайн-моніторингу та контролю. Це ті обов’язкові умови, щоб отримати такі інвестиції не від кримінальних елементів, не від російського капіталу, а від «білих гравців», які цікавляться нашим ринком, але їх стримують законодавчі невизначеності і непослідовна позиція».

Ще одна надважлива умова запуску і роботи ринку азартних ігор – це ефективна система контролю за гемблінг-операторами.

«Це, фактично, база, на якій далі будується гральний бізнес. І без цієї системи держава не зможе відслідковувати, що відбувається в кожному гральному закладі. Якщо брати досвід розвинених держав, то ті країни, що легалізували азартних бізнес в останні десятиріччя, починали з онлайн-системи.

У нас, на жаль, у законі закріплено, що онлайн-система може бути запроваджена через кілька років, передбачено перехідний період. А це означає, що гральний бізнес легалізований, але контролю за ним у держави немає», – підсумувала Агія Загребельська.