Ринок азартних ігор України цікавить інвесторів з Польщі та Туреччини

Владислав Стародубцев

Про це розповів політолог-міжнародник Антон Кучухідзе. За його словами, турецькі компанії уже готові будувати казино в Україні, а інвестори з Польщі спостерігають за ситуацією довкола можливої лібералізації податкових ставок для майбутніх гемблінг-операторів.

«Які ж настрої іноземних інвесторів щодо легального грального ринку в Україні?

Процес легалізації азартних ігор в Україні викликає широку дискусію серед бізнесу та експертів, як мінімум, в сусідніх країнах. Тому що Україна може змінити певні тенденції розвитку грального бізнесу, в цілому, у Східній Європі та в СНД.

Якщо протидіяти засиллю російських компаній законодавець вирішив шляхом того, що в законі про легалізацію азартних ігор чітко прописано, що юридичні особи, пов’язані фінансово з країною-агресором, не можуть отримати ліцензії для організації та проведення азартних ігор, то із західними компаніями така норма не пройшла і блокувати було б неможливо. З західними компаніями працює верховенство права і фактори конкурентноздатності або ж їх відсутність.

Наприклад, у польських компаній дуже великий інтерес до України. Чимало тамтешніх експерти вважають, що потенційно легальний ринок гемблінгу в Україні – може стати точкою входу на повний регіон СНД, геоекономіку ніхто не скасовував. Звичайно ж у поляків – великий інтерес входження на наш вже легальний ринок, і в кілька сегментів відразу, але їх зупиняє неоднозначна ситуація з оподаткуванням в Україні.

Грубо кажучи, у нас є помірний польський інвестор, і дуже ризикований турецький. Турецькі компанії особливо податки не рахують, і готові багато будувати казино в Україні, але тут треба розуміти внутрішній порядок – в Туреччині з 1998-го року заборонено казино.

Відповідно їхній бізнес готовий платити більше, аби в цій сфері можна було б працювати легально і на зручній території. Раніше інтерес турецьких партнерів був спрямований на Білорусь, Росію та Грузію. Грузія – надто мала для великого бізнесу, гральні зони Росії – просто географічно незручні, а в Білорусі – політична нестабільність, тому Україна стає ідеальним місцем для розвитку грального бізнесу: обсяги, сфера послуг, близькість до Європи та багато інших конкурентних переваг. Іншими словами, ризикованого інвестора влаштовує мінімальне завдання, яку виконує уряд України – легалізація.

Але, ось помірний польський інвестор, у якого свій значний ринок всередині країни та ще можливості роботи в рамках всього ЄС, розкидатися грошима не готовий. І однозначно, що при високій ліцензії, високі податки платити не буде. Тому очевидно, що 2713-д потрібно якомога швидше приймати з опціями про скасування податку на виграш і відстрочкою GGR, інакше все інвестиції закінчаться дуже швидко.

Звичайно ж будь-які інвестиції – це добре, але держава зобов’язана думати про довгостроковість інвестицій.

Турецькі компанії забезпечать хороший старт і будівельний бум на початку запуску грального ринку в Україні, але ми ж розуміємо, що забудовувати всю країну вони не будуть, тому після буму потрібно готувати грунт для помірного польського/західного інвестора, який зможе початковий бум підтримати стабільним інвестуванням вже не на старті, а під час розвитку грального ринку в Україні.

Тому, чим ближча дата затвердження Кабміном ліцензійних умов, тим актуальнішим буде ставати податкове питання, і його прийняття у ліберальній парадигмі, щоб максимально багато грошей можна було затягнути в Україну», – написав пан Кучухідзе на власній сторінці у Facebook.

Як раніше повідомляв «Рейтинг Букмекерів», нещодавно Кабінет Міністрів призначив ще двох членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Ними стали юрист та управлінець Олексій Ботезат і Христина Дутка-Гефко, яка до останнього працювала помічником народного депутата від фракції «Слуга Народу» Олега Марусяка. Саме цей парламентар став ініціатором реєстрації у Верховній Раді законопроєкту №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який у липні був ухвалений у другому читанні.