Кучухідзе розвіяв найпопулярніші міфи щодо оподаткування операторів гемблінгу

Кучухідзе розвіяв найпопулярніші міфи щодо оподаткування операторів гемблінгу

Наразі організатори азартних ігор України платять «колосальні гроші» в державний бюджет України, констатує експерт. Ба більше, на переконання Кучухідзе, ринок тільки формується, тож варто очікувати ще більше доходів у скарбницю від операторів ринку гемблінгу. 

Очільник Всеукраїнської ради гемблінгу вирішив навести низку тез, щоб розвіяти найпопулярніші міфи, які з’являються довкола питання оподаткування суб’єктів грального ринку. 

1. В Україні одні з найдорожчих ліцензій у Європі, проте це не зупиняє потенційних інвесторів, які вірять в успіх реформи ринку та привабливість нашої країни для іноземців, які хочуть пограти, каже Кучухідзе.
2. Ліцензіати вже зараз платять податок на GGR, оскільки фактично компанії сплатили його під час перерахування ліцензійного платежу. Словом, фактично авансом, при цьому податок на GGR ніхто не скасовував. 
3. Після ухвалення у другому читанні законопроєкту №2713-Д в Україні діятиме єдина ставка на дохід для усіх видів азартних ігор у розмірі 10%. 
4. Водночас плати за ліцензії не зменшуються. Як пояснює Кучухідзе, це залишається, скасували тільки одне – потрійний платіж для букмекерів і онлайн-казино, який був запроваджений, бо державна система онлайн-моніторингу поки не запрацювала. 
5. Підсумовуючи він розписав розмір усіх податків, які повинні сплачувати організатори азартних ігор. Отож:

•  високий ліцензійний платіж; 
• податок на прибуток – 18%; 
• податок GGR – 18% для всіх видів азартних ігор (окрім слотів та залів гральних автоматів – там 10%); 
• податок на виграш – 19,5%; 
• ЄСВ за найманого працівника – 22%;
• Чимало сплачених податків у суміжних сферах. До прикладу, ПДВ під час ремонту приміщень. 

Кучухідзе наголошує: за умови встановлення податку на GGR у розмірі 20% або 100% Україна отримає повний безлад та тотальну тінізацію ринку, з якою не могла впоратися з 2009 року, коли був заборонений гральний бізнес. 

«Тільки від плат за ліцензії країна отримала більше 1 млрд грн за перші 7 місяців 2021 року, а від суміжних з гральним бізнесом сфер – понад 5 млрд грн. Я вже мовчу за податки, в кінці року порахуємо

У 2020 році в період виключно лотерейних ліцензійних платежів країна отримала всього 500 грн. Відчуйте різницю: після легалізації грального бізнесу, за тією ж бюджетною графою в 2021 році держава отримала на 999, 9 млн грн більше», – написав експерт у власному блозі на сайті «Українські новини». 

Днями Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей назвала кількість нелегальних гральних закладів та сайтів, які продовжують функціонувати без необхідної ліцензії. 

Оператори грального ринку України розробляють кодекс про рекламу

Рудий відреагував на прийняття у першому читанні законопроєкту №2713-Д