Гаврилечко: «Інвестиції у гемблінг потребують збалансованого податкового законодавства»

Владислав Стародубцев

Економічний експерт, співзасновник Ukrainian Think Tank Юрій Гаврилечко вважає, що гемблінг-ринок України може перетворитися на історію виключно з локальними гравцями – без іноземних компаній, якщо Верховна Рада не врегулює питання лібералізації податкових ставок для організаторів азартних ігор.

Гаврилечко – про оподаткування гемблінг-операторів

«Рік коронакризної пандемії став одним з найстрашніших для багатьох галузей бізнесу: від туризму до сільського господарства. Але, як стверджують працьовиті китайці, будь-яка криза це не тільки проблеми, а й можливості. У тому числі і можливості для зростання бізнесу.

Одночасно із занепадом одних галузей, ми можемо бачити і суттєве зростання у інших галузях. Так, наприклад, стрімке збільшення капіталізації і оборотів продемонстрували онлайн-торгівля і логістика, онлайн-телебачення і ігрова індустрія. Крім того, активно розвиваються проєкти, що створені на стику різних галузей, наприклад усе тих же онлайн-ігор і ринку азартних ігор. На сьогодні вже нікого не дивують мікротранзакції, за допомогою яких гравці у різні «стрілялки» і «дії» відкривають собі шлях в топи рейтингу цих онлайн-ігор або ж ставки на кіберспортивні змагання з вельми пристойними виграшами і значною кількістю учасників.

Для більшості українців, найімовірніше, буде несподівано дізнатися про те, що минулий, 2020-й рік, став роком стрімкого зростання інвестицій в ігрову індустрію, показавши збільшення вкладень на 77% у порівнянні з попереднім періодом.

Що ж стосується договірних операцій на цьому ринку, то минулого року було укладено 400 угод, що перевищило попередній максимум в 300. Було проведено 220 злиттів і поглинань, 10 публічних розміщень акцій. В цілому обсяг інвестицій, злиттів і поглинань склав 600 угод, що на 38% більше, аніж роком раніше.

Це серйозно підсмикнуло до розвитку і ринку азартних ігор, де з року в рік зростає частка беттингу і збільшуються обсяги саме онлайн-контенту та попиту на нього. Як відзначають дослідники онлайн-геймінгу, динамічне зростання дистанційного ринку азартних ігор, в першу чергу, визначається наступними факторами:

зростає частка населення має доступ до відповідних технологій;
технології стають все більш зручними і інтегрованим
електронні платіжні системи підвищують зручність і легкість фінансових операцій;
доросле населення усе більше і більше складається з людей, які виросли з електронними іграми і використанням комп’ютерів в повсякденному житті;
підвищується винахідливість існуючих і виникаючих технологічних компанії і віддалених операторів для забезпечення доступу до азартних ігор за допомогою нових технологій;
зростають витрати на дозвілля і розваги як поза домом, так і в домашніх умовах.

Додам до цього, що за рік пандемії істотно зріс ринок дистанційної освіти і віддаленої роботи, що за умови зниження можливостей доступу до традиційної оффлайн-системи рекреацій призвело до збільшення популярності ігрових онлайн-сервісів. Україна, в цьому плані, не сильно відрізняється від своїх ближніх і дальніх більш економічно розвинених сусідів. До того ж вартість доступу до Інтернету в Україні одна з найнижчих у світі (фактично, це найбільш висококонкурентний ринок в країні, тому і ціни такі).

Здавалося б, усі вищевикладені фактори, вкупі з прийнятим торік Законом України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» № 768-IX, дозволяють нам розраховувати на стрімкий розвиток легального грального ринку і збільшення бюджетних доходів від оподаткування його діяльності. Але, на жаль, на цьому шляху ось уже десять місяців як, перебуває перешкода у вигляді неврегульованої ситуації з оподаткуванням.

Доводиться з жалем констатувати, що податковий законопроєкт для грального бізнесу став жертвою політичних баталій. І, в результаті, уповільнення проходження через парламент податкового законопроєкту працює тільки в інтересах противників легалізації, зберігаючи масу можливостей для функціонування в Україні «сірого» і «чорного» грального ринків.

До того ж досить заплутане податкове законодавство з масою експропріаторських норм (наприклад, потрійне ліцензування для операторів офлайн-казино і залів ігрових автоматів) перешкоджає виходу на вітчизняний ринок як провідних світових операторів, так і серйозних і довгострокових інвестиційних проєктів під розвиток ігрового бізнесу.

Так, на цей момент уже видано близько двох десятків ліцензій на різні види гемблінгу, але здобувачами стали виключно національні компанії, ресурсні можливості яких у частині розвитку сильно обмежені.

Необхідно якомога швидше розв’язувати питання з врегулюванням фіскального законодавства для легального ринку азартних ігор. В іншому випадку, український ринок залишиться суто локальним, а обіцяних іноземних інвесторів і їхніх грошей, відповідно, ми тут не побачимо», – зауважив пан Гаврилечко у своєму блозі на «Цензор.Нет».

Учора народні депутати вдруге за два місяці так і не перейшли до розгляду законопроєктів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор», хоча відповідне питання було на порядку денному сьогоднішнього засідання.