Експерт оцінив ймовірність скасування закону про азартні ігри Конституційним Судом

Владислав Стародубцев

Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник не вірить в успішність ідеї щодо подання клопотання у Конституційний Суд про скасування дії закону №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Микола Мельник

«Чи існують ризики того, що закон про гральний бізнес скасує Конституційний Суд України? Хотів би зазначити, що близько 20 законопроєктів, які приймаються Верховною Радою, отримують вердикт від головного експертного управління та головного юридичного управління, в якому мовиться про неконституційність. Тобто 20 законопроєктів ухвалюються попри це.

Поки що не було жодного прикладу, окрім ринку землі, щоб депутати об’єдналися та пішли у Конституційний Суд оскаржувати це рішення. Питання більше маніпулятивне. Ба більше, якщо навіть народні обранці об’єднаються – вони об’єднаються не проти грального бізнесу, а, скажімо так, за політичну маніпуляцію на цій темі. Для того, аби мобілізувати власний електорат. Доводи таких депутатів в Конституційному Суді, мені здається, будуть доволі примарні й туманні.

Єдине, що вони зможуть зробити – це гарно пропіаритися. Ми побачимо представників Батьківщини, Європейської Солідарності та деяких представників Голосу, які, до речі, точно знають, що таке казино. З трибуни вони розповідатимуть про бідних бабусь, які програли власну пенсію.

Жодної правової складової, яка б переконала Конституційний Суд, що законопроект №2285-Д є неконституційним, особисто я – не бачу. Впевнений, судді КСУ матимуть питання до тих, хто буде подаватиме відповідне подання», – розповів Мельник під час прес-конференції: «Що чекає гральний бізнес після легалізації?»

«Рейтинг Букмекерів» писав, що головне юридичне управління Верховної Ради вважає неконституційним створення комісії з регулювання азартних ігор, передбачене законопроєктом у № 2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Буцімто створення комісії з регулювання азартних ігор суперечить Конституції України, адже головний закон не містить підстав для розширення законом повноважень Верховної Ради щодо утворення центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Згодом у Facebook Мельник додав:

У 2009-му році рішення заборонити гральний бізнес було не політичне, воно було злочинним. Адже тоді була знищена ціла багатомільярдна галузь, а дохід від неї спрямований в кишені посадовців.

Існує версія, що Ю.Тимошенко навмисно це зробила, щоб збільшити статки лотерей російських (цю версію нещодавно озвучив Д.Арахамія на «Свободі Слова»), але, на мою думку, правда все ж десь посередині.

Якби там не було, але Україна фактично вбила курку, яка несла в бюджет золоті яйця, і доволі довгий час позиціонувало це як звитягу.

Прийняття у другому читанні проекту закону №2285-д не вирішить всіх проблем в державі. Але це хоча б зменшить частку чорного ринку в економіці й створить робочі місця (якщо все ж знизять податкове навантаження).

Держава отримує такі необхідні гроші в бюджет, організатори грального бізнесу можливість працювати «в білу», гравці правовий захист. Навіть в політичній площині всі політичні сили отримують свої дивіденди.

Володимир Зеленський і фракція «Слуга Народу» можуть розповідати про виконані обіцянки та боротьбу з тіньовим сектором економіки, а також про те, що вперше за десять років, хоч хтось почав боротись із підпільним гемблінгом.

Його ж опоненти сконцентруються на розповідях про удар по засадничих моральних засадах суспільства, тобто на звичайному лицемірстві, яке покликано лише пояснити, чого за Порошенка тіньовий гральний бізнес процвітав, так що аж гай шумів. Але це все лише початок.

Гральне законодавство, податкове законодавство, механізми захисту гравця – все це потребує подальшого доопрацювання, і бажано якомога швидше. Поки Парламент все ж має необхідні голоси для прийняття рішень. Адже з кожним днем дисципліна в їх рядах, м’яко кажучи, падає.

Не зволікати із цим процесом необхідно ще і з іншої причини. Залучення інвестицій. Законопроєкт 2285-Д без внесення змін до податкового законодавства – просто не робочий, адже фіскальний тиск занадто високий.

Тож держава зобов’язана цього не допустити й вже невдовзі потрібно почати переглядати фіскальне навантаження для операторів грального бізнесу і продовжувати доопрацьовувати механізми захисту гравця, бо перший же випадок порушення його прав призведе до суспільного тиску на владу з метою обмежити або навіть закрити гральний бізнес. Парламент зробив історичний крок, але це лише перший крок, на шляху до цивілізованого ринку гемблінгу, який нашій країні ще слід буде пройти», – підсумував директор аналітичної групи «Левіафан».