«Договірна» гангрена. Кримінальні беттинг-синдикати перемагають в боротьбі з владою

Корумпована влада не може/не хоче боротися зі смертельно небезпечною хворобою «договірняків»

«Доги» під контролем тих, хто вміє читати закони

Вже зараз багато з спортивних ліг в найрізноманітніших куточках планети стають все більше схожими на театральні підмостки. Головні «видові» спортивні об’єкти для заробітку відмінно організованих міжнародних кримінальних синдикатів – футбол, теніс, баскетбол і крикет. Особливо гірко усвідомлювати, що улюблена всіма нами «гра номер один» поступово перетворюється в цирк «бродячих артистів» під керівництвом досвідчених ляльководів.

Цільова група ОЕСР з протидії незаконній торгівлі в своїй доповіді зробила акцент на тому, що в 2016-му році влада навіть більшості економічно розвинених держав абсолютно неадекватно сприймає загрозу корупційної складової спортивних змагань. На думку авторів, навіть в західноєвропейських країнах з їх чудово розвиненою юридичною системою у держінституції відчувається брак фінансових і людських ресурсів для професійної протидії «догів» бізнесу.

Цей бізнес контролюється не неголеними дядечками в шкірянках і з стволами за поясом

Неможливо не погодитися з висновками щодо того, що «міжнародні злочинні організації добре розуміють, як експлуатувати прогалини в області корпоративного управління і міжурядової координації». А ще, не можна не додати, вони чудово вміють використовувати юридичні лазівки в кримінальному законодавстві різних країн для максимально ефективного оперування на «ринках» маніпулювання спортивними результатами.

Як вам попереднє речення? Немов з лекції для бізнес-управлінців? Вірно, але цей бізнес нині контролюється (переважно) не неголеними дядечками в шкірянках і з стволами за поясом. В ОЕСР б’ють на сполох, що нелегальний match fixing став предметом величезних прибутків вже для чітко структурованих кримінальних угруповань як в Європі, так і в Азії, Південній Америці, Австралії.

Фантастично бурхливий розвиток онлайн-букмекерства – особливо офшорних азіатських БК з можливістю «заливу» практично безлімітних сум і з найширшими лініями – стимулює кримінал до активності ще сильніше.

У травні в США були арештовані декілька членів угруповання, яке спеціалізувалося на нелегальному букмекерстві в інтернеті – злочинці контролювали одну з (неназваних) онлайн-БК, зареєстровану під офшорною юрисдикцією Коста-Рики. ФБР оприлюднила інформацію, що річний оборот контори становив приблизно $13 млн.

Але ось що найцікавіше: крім заарештованих «піхотинців», в липких лапках правосуддя виявився і 56-річний Юджин «Бупсі» Костелло, один з високопоставлених ватажків в так званій «сім’ї Луккезе». Це мафіозне сімейство впродовж ось вже багатьох років вважається одним з найсильніших в злочинному світі США. Костелло відповідав за те, щоб в «общак» надходив регулярний відсоток від доходів контори. Джерела ФБР кажуть, що «Бупсі» також прямо пов’язаний з беттинг-мафією в Італії, яка безпосередньо контролює багато місцевих футбольних клубів аж до Серії А.

«Бупсі» не звикати до наручниками – він навіть з камери буде вболівати за італійську збірну на Євро-2016

Маніпулювати футболом в Росії нескладно

Російський журналіст Ігор Рабінер у своїй новій книзі «Слуцький» пише про те, як нинішній головний тренер ЦСКА і збірної Росії пережив «ганьбу 2009-го року». Нагадаємо, що в червні того року був зіграний матч чемпіонату країни «Терек» – «Крила Рад» (3:2). Самарцям, якими тоді керував Слуцький, нібито був «спущений» наказ програти. В іншому випадку «КР» погрожували довести до банкрутства. Змащений механізм спрацював на відмінно, чеченська команда забила переможний м’яч за шість хвилин до кінця основного часу.

«Для мене футбол – щось надзвичайно духовне. І те, що такі речі можуть відбуватися, я сприймаю як дикість. Було дуже важко … », – поділився для книги спогадами про ту «гру» пан Слуцький.

У будь-якій державі з розвиненою кримінально-процесуальною системою подібні висловлювання навіть настільки високоморальної людини, як нинішній коуч національної команди, зобов’язані стати предметом серйозного інтересу правоохоронців. Тим більше в Росії діє закон про боротьбу з договірними матчами (глава держави Володимир Путін підписав його ще в 2013-му році).

Але всі розуміють – сім років тому були задіяні настільки потужні корупційні механізми, що публічно абстрагуватися від ганебної ситуації, не полетіти з командою на гру і залишитися «в білому» стало б для Слуцького згодом потужним ударом – і, можливо, не тільки по тренерській кар’єрі .

Леонід Слуцький теж «спробував на смак» участь в псевдоматчі

До речі, ви, шановні читачі, чули коли-небудь, щоб норми закону про боротьбу з «договірняками» в РФ були застосовані до порушників КК в реальності? «РБ» теж ні. А там до семи рочків «закривашки» передбачено …

Те, що в Росії або Україні регулярно спливають непривабливі історії з договірними матчами в футболі чи баскетболі – цілком логічно як для країн з ганебно низьким рівнем життя переважної більшості населення. Найчастіше зламані моральні бар’єри самих гравців і тренерів (особливо з нижчих дивізіонів, у висвітленні діяльності яких мас-медіа мало зацікавлені) укупі з регулярними затримками зарплат і преміальних, належних за контрактом – чудовий «гачок» для представників кримінальних кланів. А вже останні, будьте впевнені, мають в своїх «бізнес-кейсах» найрізноманітніші сценарії договірних матчів. Що називається, на всі випадки життя.

Зусилля розбиваються об тотальну корупцію

Одним з авторів доповіді ОЕСР став Фред Лорд, директор по боротьбі з корупцією і прозорості операцій в Міжнародному центрі з безпеки в області спорту (ICSS). Він, зокрема, впевнений, що ті «смажені» випадки, коли хапають за руку (ну або, якщо хочете, за ногу в футболі) учасників «договірняків» – крапля в океані. «Випадків маніпулювання може бути набагато більше, ніж наразі стає відомо громадськості», – стверджує він. Яка новина…. І, на думку експерта, хвороба вже проникла на всі континенти.

І знаєте, що найсумніше? Навіть не найсумніше, а просто таке, що загрожує «вимиранням» спорту як чесного суперництва найсильніших атлетів? Те, що організатори договірних поєдинків практично завжди залишаються на свободі, в тіні, їх імен ніхто не знає.

Тіньові володарі беттинг-індустрії роблять величезні гроші на «догах» від Росії до Гондурасу

Боси кримінальних кланів мають свої власні бюджети на підкуп чиновників. Як то кажуть, «не потрібно педалювати проблему, напишіть вашу суму на серветці». Корумпованість влади не дозволяє ефективно працювати з кримінальним законодавством у сфері протидії маніпулюванню результатами в спорті. І це – найпотужніший стопор на шляху до вирішення проблеми, відзначають в ОЕСР.

«Зусилля урядів і міжнародних спортивних федерацій не встигають за інноваційними можливостями злочинців», – загрозливо резюмують автори доповіді.

Тіньові володарі беттинг-індустрії (і зовсім необов’язково, що вони якимось чином пов’язані саме з букмекерським бізнесом) роблять величезні гроші на «догах» від Росії до Гондурасу. У країнах з високим рівнем корупції серед покликаних протистояти цьому явищу чиновників ситуація погіршується з кожним роком.

Гроші в цьому бізнесі вирішують всі проблеми – від Росії аж до окраїн

Зараз, коли будь-які домовленості і банківські транзакції за допомогою електронних платіжних систем досягаються і фіксуються за лічені секунди, «вбивство спорту» стає все привабливішим бізнесом навіть для тих угруповань (в тому числі регіональних і етнічних), які раніше спеціалізувалися лише на брутальному криміналі на кшталт торгівлі зброєю або наркотиками.

Чесний футбол на пострадянському просторі (в тому числі в державах Прибалтики), а також у Східній Європі і на Балканах, вже згнив. Сморід від цього кадавру із задоволенням вдихають в себе боси організованих злочинних синдикатів. З такими темпами «прогресу» скоро цим непримітним хлопцям вже не потрібно буде «бруднитися» з ризикованими поставками важких наркотиків до своїх країн, або перерахунком голів секс-рабинь, «покликаних на службу» з ще бідніших держав. Навіщо, коли можна зробити пару дзвінків «улюбленим» тренерам і футболістам, декілька разів клацнути комп’ютерною мишкою, після чого спокійно чекати потужного профіту, сидячи на улюбленому шкіряному дивані і дивлячись «футбол»?

Замкнуте коло

Зовсім нещодавно Кріс Ітон, колишній глава служби безпеки ФІФА, розповів в інтерв’ю агентству Reuters, наскільки потужною стала індустрія нелегального онлайн-букмекерства, за допомогою якої «годуються» і організатори «договірняків» на планеті.

«Через три найбільших азіатських онлайнових гральних будинки – IBCBET, SBOBET and 188BET – проводиться щотижневих транзакцій за ставками приблизно по $2 млрд через кожен. Це до біса багато грошей! », – не став приховувати емоцій колишній підопічний Йозефа Блаттера.

Кріс Ітон, колишній шеф служби безпеки ФІФА, вважає, що небезпека для спорту походить в тому числі від азіатських букмекерів

Азіатські онлайн-БК генерують величезні гроші, це не секрет. Але вони і беруть на себе неймовірні ризики, дозволяючи клієнтам робити на своїх сайтах ставки практично без ліміту за сумами. Отримуючи надприбутки за рахунок обороту, природно, що власники цих гігантів гемблінг-індустрії ні в якому разі не зацікавлені допомагати розслідуванням відносно яких би то не було матчів з маніпулятивними результатами. Для них принцип «гроші люблять тишу» панує над будь-якою мораллю.

І з ними повністю згодні боси злочинних угруповань, які безпосередньо контролюють результати матчів багатьох футбольних клубів, «ручних» тенісистів або, наприклад, команд з крикету.

Виходить замкнуте коло, виходу з якого поки що не видно

Автори доповіді наводять декілька кроків для вирішення проблеми «договірняків». Один з найефективніших, на їхнє переконання, – міждержавна взаємодія на рівні міністрів і глав урядів по взаємному  бану беттинг-операторів, які не мають місцевих ліцензій.

Але останні, як правило, працюють під офшорними юрисдикціями, і плювали на будь-які заборонні потуги можновладців. Ті ж азіатські онлайн-букмекери користуються популярністю у своїх клієнтів з числа міжнародної беттинг- «братви» саме через тотальне ігнорування законів економічно розвинених держав в сфері регулювання грального бізнесу.

Не менш перспективний варіант – міжнародний тиск на владу країн, які, власне, багато в чому і існують за рахунок реєстрації офшорних компаній (Коста-Ріка, Мальта, Гібралтар і ін.). Але це вже завдання, вирішити яке можуть тільки лідери міждержавних організацій. Ось тільки не видно актуально ніяких передумов, щоб «господарі життя» перейнялися цією проблемою.

Гангренозна область тим часом розростається.