Юрист гостро відповів нардепам, які виступають проти легалізації грального бізнесу

Андрій Астапов

Юрист виокремив низку переваг від легалізації гральної індустрії. Починаючи від позитивного ефекту на економіку України та розвитку грального туризму, закінчуючи створенням десятків тисяч нових робочих місць.

«Спостерігаючи сьогодні за засіданням ВР щодо грального закону, я занадто часто чув заклики противників легалізації «все заборонити».

При цьому використовується псевдоморальний аргумент. Суть його в тому, що створюється система, яка буде «оббирати» і так бідних українців. Згадується лудоманія, як захворювання, яке буцімто лежить в основі грального бізнесу і призводить до зубожіння і соціальних проблем. Неможливо сказати нічого більш неправильного. Саме тіньовий гральний бізнес оббирає українців.

А дозволений і регульований гральний бізнес породжує гральний туризм і є додатковим добровільним податком з приїжджих в Україну і багатих громадян, які можуть собі дозволити отримати яскраві емоції, витративши гроші.

Питання, як ми це регулюємо і які обмеження ставимо. Але заборонами соціальні проблеми не вирішуються, а створюються.

Позитивний приклад – Грузія, де основна гральна аудиторія, – це туристи з Туреччини та Близького Сходу. Або Мальта, де гральна аудиторія складається з усієї Європи.

А приклад заборон – сухий закон в США, який нічого не вирішив. Населення пити менше не стало, зате з’явилася організована злочинність немислимих масштабів.

Боротьба з лудоманією, яка дійсно є хворобою так само, як і алкоголізм, лежить через регулювання, а не через заборону. Адже ми ж не забороняємо алкоголь через те, що є алкоголіки! Але, природно, є вікові обмеження, обмеження за часом покупки спиртного, і так далі. Аналогічно  закон пропонує вчинити й з лудоманами – створюється реєстр лудоманів, запроваджуються найсуворіші вікові обмеження та обмеження за місцем розташування гральних закладів, а саме – в готелях 5 зірок для казино і 3 і 4 зірок для автоматних залів.

В основі концепції закону закладений «готельний принцип» саме для того, аби використовувати цю індустрію як стимул для розвитку туризму в країні, де за останні 20 років побудували тільки пару десятків гідних готелів. Адже не секрет, що окремий бізнес в Україні навіть до коронавірусу, м’яко кажучи, не процвітав із заповнюваністю готелів нижче 50%. Після введення закону слід очікувати готельного буму, від якого виграє вся економіка в цілому.

Важливо так само відзначити цілу низку «мегапроектів», яких слід очікувати після прийняття даного закону і які вже обговорюються: розвиток грального кластера в одеському регіоні та візит міжнародних операторів готелів і казино в Києві й великих містах. Таким чином, системний економічний ефект від легалізації цього виду діяльності буде безсумнівно значним, що підтверджує приклад Грузії (Батумі) та інших юрисдикцій.

Україна має досвід проведення масштабних туристично орієнтованих проектів, таких як Євро-2012, Євробачення, позитивний економічний ефект від проведення яких незаперечний. Сьогодні є унікальний шанс прийняти законопроєкт, який зможе створити нову для України сферу економіки. Він буде мати аналогічний вплив, при цьому не обмежений однією-двома тижнями.

Ефект буде постійним і зростальним. В результаті з’явиться можливість створити десятки тисяч високооплачуваних робочих місць, збільшити надходження до держбюджету від ліцензійних платежів.

Крім того, це потенційно приверне сотні мільйонів доларів інвестицій, сотні тисяч туристів, які, безсумнівно, вплинуть на розвиток туристичної галузі. Згодом ми отримаємо вплив як на інфраструктуру, транспортну галузь, включаючи розвиток авіасполучення, так і на ресторанний бізнес та інші розважальні сфери.

Також не варто забувати й про регуляторно-соціальну спрямованість даного законопроєкту. По-перше, він дозволить, відповідно до найкращих світових практик, забезпечити захист гравців, якої в Україні не було ніколи. По-друге, варто зазначити, що народні депутати пропонують спрямовувати всі кошти від ліцензійних платежів на розвиток культури, медицини та спорту, що також є нормальною світовою практикою. Безумовно, останнє призведе до поліпшень в зазначених сферах, що в результаті позначиться на всіх українцях.

Щодо негативних наслідків від прийняття закону його противники згадують зростання корупції внаслідок створення гральної комісії. Однак, прислухавшись до коментарів грузинських консультантів, прийнято рішення комісії не створювати, а передати повноваження регулювання гральним ринком спеціальній команді в Міністерстві фінансів.

Це вкладається в загальну ліберальну парадигму зменшення взаємодії бізнесу і державних органів.

Податкова система також підлягає зміні за принципом «чим простіше і прозоріше, тим краще» як мінімум на перші роки існування ринку. Але це питання, радше за все, буде вже предметом обговорення в рамках законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу.

Цей закон, схоже, не приймуть до канікул, що, безумовно, створює ризики для якнайшвидшого запуску ринку.

Таким чином, на мій погляд, основні аргументи проти ухвалення є безпідставними та швидше популістськими, ніж економічно або соціально обґрунтованими», – передає слова Астапова The Page. 

Раніше свої позиції проти легалізації гральної індустрії висловилися лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, низка депутатів з партії «Опозиційна платформа – За життя» та представник «Європейської Солідарності Олексій Гончаренко.

Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні законопроєкту №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». За 3,5 години роботи законотворці розглянули 126 правок з 3498, що були подані до відповідного документу.  Завтра, 1-го липня, депутати продовжать розгляд питання щодо узаконення ринку азартних ігор.

Що передбачає легалізація грального бізнесу: пояснює економічний експерт

Разумков спрогнозував, коли Рада розгляне 3,5 тисячі правок до грального законопроєкту