Політолог пояснив, чому варто легалізувати гральний бізнес в Україні
«25-го червня цього року виповнилось 11 років з моменту заборони вітчизняних азартних ігор. Саме в цей день почав діяти закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». Що маємо в сухому залишку за цей період?
Так, до 2009-го року цей вид бізнесу в Україні був досить розвиненим. Експерти зазначають, що на той час в країні працювало понад 10 тисяч гральних закладів, які генерували близько 200 тисяч робочих місць. Далі у 2012 році в Україні нараховували біля 5500 лотерейних пунктів, а станом на травень 2019 року фахівці називали цифру вже в майже 40 тисяч таких закладів. При чому 60% з них – це далеко не лотереї, а якраз «сірі» і «чорні» зали гральних автоматів.
Тобто, по факту, заборона далеко не викорінила азартні ігри з життя українців, а якраз створила ґрунт для їх бурхливого напівлегального розвитку. А тому, щонайменше недолуго, виглядають закиди опозиціонерів щодо того, що влада – монобільшість – хоче відкрити у кожному дворі гральний заклад, щоб бідні українці програвали там останні кошти.
Так і хочеться їм сказати, що на десяток років вони вже запізнились і це вже реальність, а не майбутнє. Тільки от бюджет з такого стану справ нічого не отримує, а всі залучені в нелегальний гральний бізнес не мають можливості захищати свої права.
От цікаво, чому всі ці критики мовчали, коли до заборони, як гриби після дощу, з 10 тисяч гральних закладів виросло в чотири рази більше?
Наразі депутати вийшли на фінішну пряму у питанні легалізації. Все, що наразі відбувається в Раді – більше схоже на цирк, коли депутати намагаються затягнути час і ставлять на підтвердження підтримані Комітетом поправки.
Звичайно легалізація не є панацеєю, але надходження в дефіцитний бюджет 4-7 мільярдів від ліцензій – це все ж таки підтримка для держави в скрутній ситуації економічної кризи, породженої пандемією коронавірусу.
Також варто відзначити й позитивний крок, який зробили депутати для того, щоб легалізація не була лише на папері – це поява в порядку денному законопроєкту 2713-Дякий регулює питання оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Добре, що податковий комітет знайшов згоду щодо скасування податку з виграш гравця (18%), зменшення ставок GGR (букмекери – 5%; онлайн казино – 10%; онлайн покер – 10%; ігрові зали та наземне казино – 12,5%), прийнявши розумну позицію, що великий ліцензійний платіж, фактично є прихованим податком на гральний прибуток.
Перші намагання щодо встановлення податків, фактично, створювали сумарне фіскальне навантаження на операторів азартних ігор у розмірі майже 60%. Наразі ж ситуація така, що, за умови прийняття законопроєкту 2713-Д в сьогоднішньому вигляді, та прийняття в цілому законопроекту 2285-Д, працювати в «сіру» буде не вигідно.
Так, держава отримає солідне джерело надходжень до бюджету і можливість контролювати цей ринок, оператори отримають легальне конкурентне середовище, а гравці – можливість захисту своїх прав», – передає слова Петренка Site.
Законопроєкт №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» вже понад тиждень перебуває на розгляді Верховної Ради. Найімовірніше, документ ухвалять в цілому під час найближчого пленарного тижня, який стане останнім для народних обранців перед літньою відпусткою.
Чи можливо в Україні створити Лас-Вегас: думка економічного аналітика
Цивілізований гральний бізнес не створює жодної залежності, – нардеп
Сповіщення про нові публікації цього автора будуть приходити на електронну адресу, вказану вами при реєстрації на «РБ»
Сповіщення про нові прогнози цього експерта будуть приходити на електронну адресу, вказану вами при реєстрації на «РБ»
Це означає, що ви більше не будете отримувати сповіщення про нові вебінари на вашу електронну адресу електронної пошти.
Це означає, що ви перестанете отримувати сповіщення про нові відповіді цього експерта на вашу електронну адресу