Загальну сума надходжень у бюджет від продажу гемблінг-ліцензій перевищила 300 млн грн

Владислав Стародубцев

Ще дві компанії здійснили ліцензійний платіж. Про це повідомили у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

ТОВ «КОНКУЕРОР», що два тижні тому отримало ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет перерахувало до Державного казначейства платіж у розмірі 23,4 млн грн. Також компанія «ГРАЛЬНИЙ КЛУБ «ЛОРД» сплатила 9 млн грн за дозвіл на розміщення залу гральних автоматів на площах столичного готельного комплексу «Либідь».

Так, наразі загальна сума надходжень у державну скарбницю від продажу ліцензій організаторам азартних ігор дорівнює 324 млн у національній валюті – це трохи більше як 4% від суми, закладеної у відповідній статті доходів (7,4 млрд грн). Від старту процесу ліцензування 10 компаній-здобувачів перерахували у бюджет відповідний для свого виду азартних ігор платіж. Оплатили ліцензії на п’ять онлайн-казино 117 млн), дві на наземні казино (72 млн), три на зали ігрових автоматів (27 млн) і одна – букмекерська (108 млн).

Найближчим часом повинні бути оплачені ліцензії на два онлайн-казино (23,4 млн), зал гральних автоматів (9 млн) і одне наземне казино (72 млн), тобто бюджет поповниться ще на понад 127 млн.

Рудий – про гемблінг-ліцензії

Сьогодні голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий висловився щодо вартості ліцензій і користь для громади від появи на її території гемблінг-оператора.

«Для того, щоб суб’єкт/оператор почав свою діяльність, йому потрібно придбати ліцензію. Вартість цієї ліцензії варіюється від виду діяльності. Тобто, вартість ліцензії на наземне казино буде відрізнятися від вартості ліцензії на провадження інтернет-діяльності в казино в мережі Інтернет.

Плата за ліцензію підв’язується під мінімальну заробітню плату.

Знову ж таки, якщо ми говоримо про казино – це 60 тисяч мінімальних заробітніх плат, тобто це 360 мільйонів гривень. Плюс, окремо ще додаються ті кошти, які оператор заплатить за ліцензування свого обладнання.

Це цифри, це досить нудно. Давайте поговоримо про те, що реально ви з цього отримуєте? Умовно кажучи, в регіонах багато хто каже: «Навіщо нам казино? Краще побудуйте дитячий садочок!» Так ось в цьому і суть, друзі.

50% від надходжень йдуть в місцеві бюджети тих регіонів, в яких відкрився заклад. Тобто, новий готель з казино – це для вас дорівнює: новий садочок, нова музична школа, нові парки, нові спортивні майданчики. Інша половина від цих коштів не губиться, вона не йде в кишені якихось чиновників, або мені у відсоток на заробітню плату. Ні!

Інша половина цієї суми надходить до спеціального фонду і з нього гроші розподіляються на три основні галузі – це наука, медицина і спорт. Знову ж таки, нічого непотрібного в цьому немає, тому що наука і спорт, по суті, це наші діти. Ми вкладаємо ресурс в те, щоб освіта була кращою, спорт був доступніший і трошечки більш підживлений живою копійкою», – сказав керівник регулятора.

Борис Баум, один з авторів реформи грального бізнесу, на початку місяця заявив, що у квітні від продажу ліцензій гральним компаніям скарбниця держскарбниця поповниться на 500 млн грн.

Днями «Рейтинг Букмекерів» інформував, як формується та що впливає на вартість ліцензій для індустрії гемблінгу.