Юрист назвав 6 складових, без яких закон про гральний бізнес не буде працювати

Юрист назвав 6 складових, без яких закон про гральний бізнес не буде працювати

Третього червня 2020-го року, комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув та затвердив до другого читання у Верховній Раді текст законопроєкту №2285-д «Про держрегулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Керуючий партнер, керівник практики вирішення спорів компанії ETERNA LAW Андрій Астапов для видання Liga.net розповів, без яких складових цей закон не буде працювати.

1) Без чіткого поділу лотереї та всіх інших видів гри, щоб зробити неможливим функціонування слотів і букмекінга під виглядом лотереї.

Світовий досвід вчить нас, що законодавче регулювання грального бізнесу має враховувати особливості кожного з видів гри та це одна з ідей, закладених в основу законопроєкту, яка через численні не завжди компетентні правки може бути знівельована.

2) Без податкового закону з прозорими та чіткими фіксованими ставками, як мінімум на період запуску системи й перші п’ять-сім років.

Це дозволить забезпечити стабільність і передбачуваність законодавчого регулювання, необхідну для заходу системних інвесторів в галузь.

3) Без системи підзаконних актів по сертифікації грального обладнання, ліцензійним умовам, положенню про комісію (якщо буде прийнято рішення її створити) технічного регламенту до системи онлайн-моніторингу та інших питань.

4) Без регулятора з вузьким і чітким колом повноважень, щоб уникнути корупції, яка негативно позначиться на громадській думці про легалізацію грального бізнесу.

Наразі прийнято рішення віддати повноваження такого регулятора Міністерству фінансів, щоб максимально деперсоніфікувати спілкування бізнесу і держави. Альтернативною ідеєю, яку обговорюють, є створення комісії з регулювання грального бізнесу.

5) Без законодавчих «плюшок» для системних іноземних інвесторів, прихід яких на ринок дозволить зробити стрибок від «дикого поля», чим ринок є зараз, до цивілізованого та структурованого ринку з належним рівнем захисту для всіх стейкхолдерів: держави, гравця, операторів ринку та суспільства в цілому.

До таких «плюшок» відносяться:

– право на безкоштовну ліцензію тим, хто побудує новий п’ятизірковий готель не менш ніж на 150 номерів в Києві або 100 номерів за його межами;

– так зване «інвестиційне застереження», яке дає можливість, захистивши перед Кабміном кейс про великий інвестиційний проєкт, отримати ліцензію;

– застереження про «landmark casino» як варіація на тему інвестиційного застереження.

Воно дозволяє відкрити казино поза територією готелю в разі, якщо це казино стане світовою пам’яткою (як, наприклад, казино Монако) і дозволить само по собі забезпечити значний туристичний потік.

6) Без прозорості, відкритості та роз’яснення широкій публіці цілей і завдань даного закону.

Минулого тижня «Рейтинг Букмекерів» повідомляв, що Верховна Рада збирається розглянути законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» у другому читанні в четвер, 18-го червня.

Гетманцев назвав вікові обмеження, що прописані в законопроєкті про гральний бізнес