Як не потрапити в пастку гральної залежності і лікувати лудоманію: поради психологині

Як не потрапити в пастку гральної залежності і лікувати лудоманію: поради Кучухідзе

«Чи коректно лудоманію ставити в один ряд з такими згубними і руйнівними звичками, як наркоманія чи алкоголізм? Алкоголізм і наркоманія – це хімічні види залежностей, а лудоманія здебільшого психологічна», – каже Кучухідзе.

«Є така теорія, що це залежність на рівні сплеску гормонів. Людина відчула радість, ейфорію в певний момент, мозок зафіксував це і їй хочеться повторення. Особистість починає регулярно проробляти такі дії для отримання того ж ефекту. Проблема у тому, що рівень цього задоволення знижується і поступово заміщується агресією», – продовжує психологиня. 

Посилаючись на власний досвід лікування людей з ігроманією, Кучухідзе зазначає, що такий тип залежності проявляється здебільшого на психологічному рівні. Мовляв, коли людині хочеться показати себе нарівні з кимось, хто може витратити гроші, не замислюючись про завтрашній день. Перебуваючи поряд з такою людиною, лудоман відчуває певний антураж, задоволення перебувати в цій сфері, щоб підкреслити свою значимість. Цим він вдовольняє свою інфантильність.

«Також трапляється, що людині в житті бракує якихось моментів задоволення — одноманітне життя, все повторюється щодень, сім’я, дім, робота і жодного відпочинку. І тут на благодатний ґрунт потрапляє одноразове задоволення, нехай це буде навіть гра в щось.

Мозок це все фіксує, і людина вже поступово звикає до місця задоволення. Причому вона не стає критичною для самоповедінки, що це загрожує певними матеріальними та соціальними наслідками», – пояснює спікерка.

За її словами, якщо розглядати лудоманію в контексті терапії, то можна прийти до висновку, що підлітків значно краще піддаються лікуванню, аніж дорослі люди. Їх значно легше повернути до реального життя.

«У дорослої людини, якщо вона сфокусована на азартних іграх, роль відіграє вирішальний фактор особистісного рішення. Вона так вирішила і її ніхто не переконає. Доросла людина — це вже сформована особистість, яка вважає, що легко впорається зі своїми проблемами. «Я ж не маленький», завжди присутнє порівняння з маленькою дитиною.

Дитину ж іще можна поставити в межі, сформулювати особистісну позицію. Батьки можуть скерувати, обмежити тимчасові рамки, можуть перемикати увагу, запропонувавши щось натомість, що пов’язане з реальним світом і активностями, які до душі дитині. Таким чином батьки можуть запобігти виникненню ігрової залежності, чого не можна зробити в дорослому житті». 

На думку Кучухідзе, в середньому віці залежність формується на основі пережитого особистістю досвіду. При цьому до лудоманії схильні як чоловіки, так і жінки. В основному це ті, хто втратив можливість жити у звичних умовах. До прикладу, звільнення, пенсія, зміна місця проживання тощо.

Психологиня підмічає, що люди, які виявляли у себе залежність від азартних ігор в більш юному віці, в середньому віці проявляють інтерес до «більш ризикових» видів гри, провідним мотивом для них залишається бажання заробити гроші. Люди ж, у яких до середнього віку не було пристрасті до азартних ігор, часто-густо використовують гемблінг, що є активуючою діяльністю позитивного фактора: вони грають переважно у вузькому колі знайомих людей, соціалізуються, проводять час.

Як лікувати лудоманію? Мері Кучухідзе назвала кілька факторів, що сприятимуть успіху в процесі подолання залежності від азартних ігор.

1. Комплексний підхід;
2. Підтримка близький людей;
3. Не використовувати примусовий підхід та закиди. Інакше – це призведе до того, що лудоман почне обманювати та зажадає приховати свій потяг до азартних ігор.

Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», в Австралії ув’язнили на 4,5 року лудоманку, яка вкрала 1,2 мільйона доларів.

Чому в Україні не побільшає лудоманів після легалізації азартних ігор: роз’яснення фахівця

Адвокат розповіла про принципи боротьби з лудоманією, що прописані в законі про гральний бізнес