Труднощі на фініші. Яким буде новий букмекерський ринок в Україні?

10 вересня в Києві пройшла прес-конференція напередодні Грального конгресу Україна

Легалізація букмекерського бізнесу в Україні виходить на фінішну пряму. Так вважають спікери прес-конференції, що була присвячена Гральному конгресу Україна, який відбудеться в Києві 29 вересня. На жаль, на заході не було депутатів, які раніше виступали із законодавчими ініціативами, завдяки яким можна було б легалізувати цей бізнес у країні. Сьогодні на запитання журналістів відповідали керівники організацій, які вже кілька років займаються букмекерською тематикою.

Конгрес як майданчик для діалогу

«Я вважаю, що конгрес необхідний, оскільки ця тема зараз активно мусується в суспільстві, але, на жаль, занадто мало висвітлюється в пресі і на ТБ, а офіційну позицію висловлює дуже мало людей», – заявила Тамара Голубчик, директор Асоціації діячів ігрового бізнесу. За її словами, на сьогодні легалізацією букмекерського бізнесу займаються багато депутатів, і відразу ряд законопроектів розглядається в Міністерстві фінансів України.

Таким чином, Гральний конгрес може стати місцем, де всі зацікавлені сторони висловлять свою думку щодо формату роботи букмекерського бізнесу в країні. Голубчик підкреслила, що особливо важлива участь у заході представників влади. Громадські організації сподіваються, що Конгрес відвідають представники Уряду, а депутати від партії «Народний Фронт» Віктор Романюк і Геннадій Кривошея вже заявлені як спікери. Останні двоє є авторами найвідомішого законопроекту, спрямованого на легалізацію букмекерського бізнесу в Україні. Разом з тим Конгрес планують відвідати представники закордонних компаній, зацікавлених у веденні даного бізнесу в Україні, а також українські букмекери.

Як заявив директор зі зв’язків з громадськістю ТОВ «Парі-Матч» Вадим Місюра, участь цієї компанії в Конгресі є продовженням роботи, яку, «як не парадоксально», ініціювали представники державної влади.

«Протягом кількох місяців про легалізацію говорить Прем’єр-міністр України [Арсеній Яценюк], говорять і в Міністерстві фінансів. Ці заяви знаходять відгук у представників бізнесу, тому що не може так бути, щоб бізнес, який може приносити мільярди державному бюджету, є незатребуваним в Україні. Ми почули ініціативи, про які говорить Кабінет міністрів, підтримуємо їх і хочемо всім донести інформацію про необхідність легалізації букмекерського бізнесу», – додав Місюра, пояснюючи важливість проведення Конгресу.

Підтримала проведення Конгресу також голова Всеукраїнського союзу букмекерства Ірина Сергієнко: «Дуже добре, що діалог виходить у публічну площину. Він приведе нас до того, що всі його учасники почують один одного. Потрібно, щоб був знайдений здоровий компроміс, який дозволить, з одного боку, бізнесу працювати, а з іншого боку, виграти державі і суспільству».

Критика законопроектів

Як було зазначено вище, наразі авторами найвідомішого законопроекту про легалізацію грального бізнесу є депутати від «Народного Фронту», проте, за словами Ірини Сергієнко, це далеко не єдині ініціативи, зафіксовані в документах. Лише з грудня минулого року з’явилося 14 законопроектів, спрямованих на легалізацію букмекерського бізнесу. «П’ятеро з них перебувають на розгляді, решта – в різних комітетах», – повідомила Сергієнко.

Разом з тим, голови громадських організацій достатньо критично ставляться до підготовлених документів. Тамара Голубчик вважає, що ні по одному із законопроектів індустрія сьогодні працювати не зможе. «Є питання професіоналізму написання законопроектів. З погляду юриста, багато з них досить пристойні. Але як тільки їх читає практик, він розуміє, що за ними працювати не можна. Наповнення бюджету він не дасть», – вважає Голубчик.

Вона також зазначила невідповідність тексту законопроекту з бажаним наповненням бюджету України на прикладі легалізацію казино в готелях. «З одного боку, ми намагаємося вирішити питання наповнення бюджету, з іншого боку – законодавці намагаються максимально звузити ринок. Взяти, наприклад, дозвіл на роботу казино тільки в п’ятизіркових готелях. Згідно з офіційною статистикою, в Україні в 2012-му році було всього 22 таких готелі, але тепер два з них залишилися в Донецьку, три з них – в Ялті. Тому, сьогодні 17 готелів ніяк не зможуть дати заявлену цифру в 12 мільярдів гривень на рік. Більше того, питання не вирішиться, навіть якщо заповнити нішу ще й чотиризірковими готелями – їх в Україні близько п’ятдесяти, але їх географія абсолютно неоднорідна. Наприклад, 15 обласних центрів України не мають таких готелів, а значить, цей підхід не вирішить питання детінізації грального бізнесу. «Чорнуха» як була, так і залишаться», – упевнена Голубчик.

Сергієнко дещо згладила ставлення до законопроектів, зазначивши, що їх ініціатори при підготовці документів провели велику роботу з громадськістю. Головна проблема, на її думку, полягає у фіскальному навантаженні. І якщо його відкоригувати, з законом цілком можна працювати. Втім, ще раніше вона зазначила, що проблемою законопроекту Романюка та Кривошеї є відсутність введення перехідного періоду для букмекерських компаній.

«Потрібно розуміти, що 1 січня 2016-го системи ще не буде. І 1 січня 2017 її теж, швидше за все, не буде. Адже це цілий процес – тендер, замовлення програми, розробка, впровадження, адаптація, підключення. Це півтора-два роки», – пояснила Сергієнко.

Олігополія проти букмекерів

Зрозуміло, у будь-якого великого бізнес-починання є як лобі, так і анти-лобі. І Сергієнко, і Голубчик впевнені, що головними супротивниками легалізації є власники лотерей в Україні, які, на думку спікерів, займаються всіма основними видами ігрового бізнесу – від ігрових автоматів до букмекерства.

«Ми пам’ятаємо, що зусиллями Юлії Тимошенко наприкінці минулого року голосування за законопроекти щодо букмекерських компаній і лотерей було зірвано, – згадує Сергієнко. – Питання про казино, лотереї тоді включили в розпорядок дня, але Володимир Гройсман оголосив, що на прохання Тимошенко, виносить їх у окреме голосування. Ні для кого не секрет, для кого Юлія Володимирівна це робила – для пана [Сергія] Терьохіна. З цього нескладно зробити висновок, хто виступає як анти-лобі – є група компаній, які в 2012-го році пролобіювали олігополію. Це лотерейні компанії, які займаються не тільки лотереями, а й ігровими автоматами, які називаються «миттєва лотерея». Теоретично між автоматами і «лотереєю» різниці немає, просто у останньої немає ручки і кнопочок. Ну і, звичайно ж, є лотерея тото, яка насправді є букмекерським парі.

Позицію «лотерейників» зрозуміти можна. У 2012-му році вони досить багато заплатили, щоб отримати цю олігополію, і я не думаю, що вже через три роки вони готові від неї відмовитися. І хоча в нинішньому скликанні Верховної Ради анти-лобі слабкіше, ніж було раніше, воно все ще сильне. Конфлікт логічний – «лотерейники» не хочуть віддавати «казиношникам» автомати і не хочуть бачити на ринку букмекерів».

У той же час Голубчик відзначила, що при нинішньому стані справ ігрові автомати чудово почувають себе в інтернеті, причому займається цим бізнесом в Україні російський олігарх Олег Бойко.

«Ігрові автомати потрібно контролювати, а для того, щоб контролювати їх, потрібна певна легалізація. Мене недавно запитували журналісти, де можна пограти на ігрових автоматах. Наберіть в будь-якому гаджеті «пограти на ігрових автоматах»- і ви зіграєте на наші гривні, в казино «Слот-Кінг». Але всі знають, що «Кінг» належить російському олігархові Олегу Бойко, всі знають, що лотерейна ліцензія теж належить йому – називається «Патріот» і фінансує армію агресора. Про що ми говоримо? Що ми заборонили? Причому, зареєструватися там може будь-який школяр, але гроші йдуть не в Україні, а на фінансування армії агресора», – обурюється директор громадської організації.

Однак тема олігополії, завдяки Вадиму Місюрі, все ж закрилася на оптимістичній ноті. «Я не вірю, що у держави немає політичної волі, щоб одним клацанням вирішити цю проблему. Анти-лобі – це все дрібниці, які не можуть вплинути на позицію держави. Але якщо держава проявить характер, закон ухвалять», – вважає менеджер ТОВ «Парі-Матч».

Втрати від заборони на бізнес

Ірина Сергієнко також зачепила проблему оподаткування для гравців, де, за її словами, немає повного розуміння між букмекерами і владою: «Як ви знаєте, у всій Європі виграші звільнені від податку на доходи фізичних осіб. Але це зроблено не з доброти, а з розуміння, що гра в інтернеті набуває все більших і більших масштабів. І хто з вас буде грати в Україні, якщо можна відкрити телефон і зіграти на Unibet або William Hill? Про вашу гру ніхто навіть не дізнається, тим більше податків не отримає. Щоб бізнес відродився, його потрібно ставити в рівні умови з офшорними компаніями. Але я не впевнена, що нас почують. Подивимося…».

Наостанок вона нагадала, що тільки в 2015-му році Україна недоотримала від букмекерського бізнесу від півмільярда до мільярда гривень.

«Через те, що в кінці минулого року питання не було вирішене, тільки в 2015-му році держава недоотримала не менше півмільярда гривень. Я не буду говорити точніше, але в обґрунтуванні того законопроекту була вказана сума в 600 000 000 – вона реалістична. Я не вірю, що до кінця цього року букмекерський бізнес запрацює – таким чином, ці гроші країна вже втратила. Якщо ж говорити про всію ігрову галузь, то Кабмін планував отримати два мільярди. Але я думаю, що це навіть занижені цифри. Це я кажу не в докір, а до того, щоб не втратити ще мільярд наступного року. Буде просто смішно знову наступати на ті ж граблі» , – підсумувала Сергієнко.