Сильні та слабкі сторони закону про азартні ігри: докладний аналіз фахівчині

Владислав Стародубцев

Співзасновниця «Ліги антитрасту», юристка Агія Загребельська проаналізувала положення ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та виокремила сильні та слабкі сторони документу.

Сильні та слабкі сторони закону про азартні ігри: докладний аналіз Загребельської

«Факт легалізації ринку азартних ігор однозначно вже є перемогою та вірним кроком.

Заборона протягом останніх більше ніж 10 років цього виду бізнесу лише перемістила його в «тінь» з усіма негативними наслідками – втягнення у гру малолітніх та соціально незахищених верств, неотримання державою податків та інших платежів, контроль кримінальними елементами тощо.

З набранням чинності всіх положень прийнятого закону вищевказані наслідки, викликані відсутністю регулювання, мали б піти у минуле.

Але тепер, для недопущення тих негативних соціальних явищ, які мали місце протягом останніх декількох років, коли в Україні фактично «процвітав» нелегальний азартний ринок, необхідний жорсткий контроль з боку держави за учасниками ринку. І звісно виконання самими учасникам всіх обов’язків, що на них покладаються. Йдеться в першу чергу про дотримання принципів відповідальної гри, недопущення розвитку і поширення лудоманії, втягування у гру тощо.

До слабких сторін Закону можна віднести:

1) Дозвіл на розміщення гральних автоматів у приміщеннях готелів «три зірки», «чотири зірки» та «п’ять зірок», а не лише на території закладів казино. Такий дозвіл зробить гральні автомати більш доступними для гравців. Тому вони можуть знову заполонити вулиці міст. При тому, що саме гральні автомати є найбільш «небезпечною» грою, до якої є найбільше звикання.

2) Відсутність у Законі запобіжників, таких як обмеження розміру максимальної ставки; відсутність центрального контролю за гравцем через державну систему онлайн моніторингу. Не встановлення періоду «охолодження» – тобто проміжку часу між ставками і програшами гравця – також вигідне для поширення найбільш небезпечних з точки зору соціальних наслідків видів азартних ігор.

3) Встановлення максимального періоду у два роки для впровадження регулятором – Комісією з регулювання азартних ігор – Державної системи онлайн моніторингу. Саме за допомогою цієї Системи має здійснюватись контроль за організаторами ринку, обігом коштів на ринку, контроль фіксації кожної ставки, контроль за надходженнями до бюджету тощо. Відповідно вимога Закону щодо підключення всього грального обладнання (онлайн та офлайн системи) організаторів азартних ігор до Системи не буде виконана ще протягом тривалого часу, і контроль на ринку фактично буде відсутній. Відсутність Системи з моменту запуску ринку одночасно зі звільненням порушників від санкцій створює підґрунтя для безпечного функціонування чорного ринку азартних ігор на вулицях міст.

4) Надання широких дискреційних повноважень Комісії, від рішень якої буде залежати порядок та періодичність перевірок учасників ринку, вимоги до грального обладнання, перелік суб’єктів, які можуть його сертифікувати тощо. Відсутність вимог до кандидатів у члени Комісії, зокрема щодо їх професійного досвіду у сфері азартних ігор, не свідчить на користь того, що протягом чотирирічного строку повноважень членів Комісії, робота на ринку буде належним чином організована і обов’язки будуть виконуватись доброчесно.

5) Порядок створення Комісії. Плутанина щодо того, яка саме конкурсна комісія буде здійснювати відбір кандидатів у члени регулятора, виникла під час голосування за проєкт Закону в другому читанні. Народними депутатами одночасно були підтримані абсолютно протилежні пропозиції щодо формування такої конкурсної комісії. Це є серйозною перепоною для відкриття ринку.

Частина друга статті 7 визначає, що конкурс проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби, а вже в частині третій цієї статті зазначено, що Конкурсна комісія утворюється при Кабінеті Міністрів України, до складу якої входять п’ять осіб за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання діяльності із випуску та проведення лотерей, оподаткування суб’єктів такої діяльності, гральний бізнес.

До умовно сильних сторін, оскільки позитив від них залежить від виконання вимог всіма учасниками ринку та прийняття відповідних нормативно-правових актів, можна віднести такі:

1) Впровадження ідентифікаційної картки гравця як матеріального або електронного засобу, що містить інформацію та надає можливість працівнику організатора азартних ігор визначити вік та ідентифікувати особу, яка її пред’являє. Це дозволить певним чином контролювати доступ до гри, однак такий механізм є дієвим та ефективним, якщо він впроваджується централізовано, тобто з внесенням інформації про гравця, його історію гри, можливі обмеження тощо до державної системи, доступ до якої має кожен оператор.

2) Впровадження принципів відповідальної гри, зокрема, обмеження доступу до участі в азартних іграх гравців з вираженою ігровою залежністю; утримання від надання гравцям будь-яких бонусних виплат, подарунків та інших заохочень у випадку програшу.

3) Передбачення перехідними положеннями Закону спрямування коштів, отриманих від ліцензій на провадження азартних ігор, до Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки. Кошти від продажу ліцензій за певним видом гри передбачається спрямовувати відповідно на підтримку спорту, культури, медицини, освіти та науки. Для реалізації цієї норми потрібно ухвалити відповідні зміни до Бюджетного кодексу та Закону про державний бюджет.

Про реальний запуск та роботу ринку азартних ігор можна буде говорити лише після прийняття всіх передбачених Законом підзаконних нормативних актів та усунення тих неузгодженостей, які є в ньому на сьогодні.

Вже зараз можна говорити, що невизначеність у порядку відбору членів регулятора ринку значно відтермінує процес його створення. Адже судові оскарження у разі застосування тієї чи іншої процедури формування конкурсної комісії точно гарантовані.

А питання легітимності роботи такого регулятора у разі його обрання без внесення змін до Закону та виправлення допущених неточностей може періодично підійматися. В такому разі говорити про запуск ринку та імплементацію положень Закону в життя не можна», – підсумувала пані Загребельська в коментарі для аналітичної платформи Vox Ukraine.

Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», автор реформи грального бізнесу – Борис Баум – розповів, коли гемблінг-оператори отримають перші ліцензії для роботи на легального ринку азартних ігор України.