Ліцензії, податки, інвестиції: Євченко розповів, завдяки чому наповнюватиметься держбюджет після легалізації

Владислав Стародубцев

Колишній радник з туризму міністра економіки, віцепрезидент «Української асоціації ігрової індустрії» Олексій Євченко – про три джерела надходжень до державного бюджету після легалізації грального бізнесу, ставлення українців до цього явища та як розробити правильну інформаційну кампанію, щоб змінити думку громадян щодо узаконення грального ринку.

Євченко розповів, завдяки чому наповнюватиметься держбюджет після легалізації

Про те, чому більшість українців негативно ставиться до грального бізнесу

«Основна причина того, чому основне населення України погано ставиться до легалізації азартних ігор – нерозуміння суті цього явища. Ми звикли це сприймати у вигляді «Космолотів» або гральних закладів, які розташовані на перехрестях. Однак це не є гральним бізнесом, який ми зараз створюємо.

Законопроєкт про легалізацію азартних ігор ухвалили для того, аби в Україні з’явилися справжні, повноцінні казино, щоб до нас могли приїздити туристи, щоб у нас були справжні зали гральних автоматів. Не комп’ютери, за допомогою яких вас обманюють, і не заклади, куди може потрапити будь-хто: дитина, бабця, людина, яка програє останню копійку.

Закон буде чітко регламентувати. Гральні заклади будуть розміщенні виключно у готелях, а це означає, що загальна кількість таких залів значно зменшиться. Потрапити до них буде складніше, оскільки в законі прописана ідентифікація гравця на вході.

Раніше у нас був повний безлад, абсолютно «чорний» ринок. Як люди можуть ставитися до «чорного» ринку, як вони ставилися до безладу – лише погано.

Проблема в тому, що влада, починаючи ухвалення закону, не провела правильну інформаційну кампанію. Не взяли до уваги авторитетні думки експертів, які могли б пояснити, чому це благо. Негативна думка в суспільстві сформована від незнання того, що ми хочемо зробити, та отримати в результаті».

Як правильно проводити інформаційну кампанію у сфері легалізації азартних ігор

«Подібна інформаційна кампанія повинна проводитися першими обличчями країни. Але для того, аби вона велась правильно, з ними поруч мають бути експерти, які б видавали їм правильні речі, акценти та постулати: що потрібно говорити та як треба це робити.

Необхідно руйнувати стереотипи. Коли Юлія Тимошенко кричить: «Українцям треба програти 84 млрд гривень, щоб у бюджет потрапили 4 млрд гривень». Це повна профанація, маячня від людей, які взагалі не розбираються. Такі стереотири треба першочергово руйнувати, щоб вони не засіли в головах людей. Тому що зараз українці думають: «Ми повинні програти ледве не увесь сімейний бюджет, щоб держава заробила», а це абсолютна неправда.

Потрібно вміти правильно працювати з лідерами думок, інформаційними негативами та правильно закладати інформаційну політику у сфері легалізації грального бізнесу».

Чому Україна обов’язково отримає гроші від легалізації грального бізнесу

«Для того, щоб запрацював бодай один гральний заклад, необхідно купити ліцензію. Її потрібно придбати ще до того, як перший клієнт зайде туди. Тобто бюджет отримає гроші ще до того, як будь-хто програє бодай одну копійку, в незалежності від того, чи працює система онлайн-моніторингу.

Джерела надходжень до держбюджету діляться на три великі потоки.

Перший – це гроші за ліцензійні платежі: суб’єкт грального бізнесу повинен заплатити за ліцензію для початку роботу, а також придбати ліцензію за кожен гральний автомат, стіл з рулеткою тощо. Ба більше, гроші, які вони платитимуть у перехідних період, – до підключення системи онлайн-моніторингу – за кожен ігровий юніт встановлена потрійна вартість.

Тому для організаторів грального бізнесу неприйняття системи онлайн-моніторингу, і не запровадження її на певний термін, – це гірше, а не краще.

Друге джерело надходжень – це податки, які сплачуватимуть суб’єкти та об’єкти грального бізнесу. Довкола цього питання досі точаться дискусії. Є декілька пропозицій і поправок в існуючі законопроєкти, які регламентують сплату податків саме для грального бізнесу.

В «ігорці» існує один основний податок – GGR. У різних країнах він сплачується по-різному і різні податкові ставки – 1%, 5%, 10%, 12%. Він тісно прив’язаний до податку на прибуток, що стягують з громадян, які грають, з виграшів, котрі отримує людина. Тут суттєво підв’язана система обліку цих виграшів. Тобто як визначити, скільки фізична особа протягом місяця, дня або року виграла? Вчора у казино програли, а сьогодні виграли – ви повинні заплатити податок чи ні? Дуже непросто зробити так, щоб податкова система була збалансована.

Третє джерело надходжень – це вклади та інвестиційні проєкти людей, які вийдуть на український ринок, і пов’язані з гральним бізнесом. Законопроєкт №2285-Д сформульований так, що пріоритет розміщення усіх об’єктів грального бізнесу – це готелі.

Готельний сегмент отримає дуже серйозний профіт та сплеск розвитку. Конкретний приклад – це готель «Дніпро», який нещодавно продали. Наша компанія проводила дослідження цього об’єкту, коли Президент Зеленський тільки-но прийшов до влади. Ми створювали інвестиційний тизер цього об’єкта. Інвестиційний тизер – попередня вартість, яку розраховують аналоговим методом, зважаючи на техніко-економічну характеристики. Початкова вартість Дніпра оцінювалася у $12-14 млн («Дніпро» був проданий за $41 млн – прим.). Я сумніваюсь, що цей об’єкт придбали б за понад $20 млн, якби торги відбулися до ухвалення законопроєкту про легалізацію азартних ігор.

Про що це каже? Держава буде отримувати дохід з інвестиційних продажів, на кшталт цього, реконструкцій, нових будівництв. Тому що у законі про гральний бізнес закладена норма про інвестиційні ліцензії. Це означає, що інвестор, який побудує новий п’ятизірковий готель з номерним фондом понад 200 номерів, може претендувати на 10-річний пільговий період сплати ліцензії на казино. Тобто для Києва економія складає $20 млн, тому що у столиці вартість ліцензії на казино – $2 млн, для інших регіонів – $10 млн. Це дуже суттєва допомога для інвесторів.

Середня інвестиційна витратність для готелю на 150 номерів складає $20-30 млн. Відповідно, якщо у вас проєкт коштує $25 млн, але при цьому ви умовно отримуєте умовних $20 млн економії, оскільки не треба купувати ліцензію, то виходить, що будівництво п’ятизіркового готелю коштуватиме $5 млн. Хороша економіка.

При цьому держава отримує інвестиції, нові робочі місця, нові будівельні можливості, додаткові супутні послуги, що будуть супроводжувати не тільки будівництво, а й подальшу роботу цього готелю.

Говорити про те, що держава не отримає жодної копійки від легалізації азартних ігор – повна профанація. Це розповсюдження необґрунтовано негативної інформації.

Не може вийти так, що держава не отримає нічого, оскільки вже отримала. Ще закон не запрацював, ще ліцензії не почали видавати, а ми вже продати готель «Дніпро» в понад двічі дорожче, аніж він коштує», – розповів Євченко в інтерв’ю Gambling Inspector.

«Рейтинг Букмекерів» писав, що компанія ArtBuild Hotel Group, яка належить Олексію Євченку, уклала контракт на розробку реконцепції будівлі у центрі Києва під п’ятизірковий готель, на площах якого планують облаштувати казино.