Кучухідзе розповів, що чекатиме на гральний ринок під час перехідного періоду

Владислав Стародубцев

Політолог-міжнародник Антон Кучуідзе поділився міркування щодо того, чого чекати майбутнім учасникам ринку азартних ігор після підписання законопроєкту №2285-Д Президентом Володимиром Зеленським, а також окреслив три етапи перехідного періоду перед повноцінним запуском цивілізованого грального бізнесу в Україні.

Кучухідзе розповів, що чекатиме гральний ринок під час перехідного періоду

«Як я наразі оцінюю ситуацію з легалізацією грального бізнесу в державі? Все-таки позиціоную себе як оптиміст. Коли у 2013-2014 роках деякі західні компанії цікавилися виходом на український гральний ринок, я чітко казав, що цього робити однозначно не потрібно. Адже ми чудово розуміємо, яким тоді був цей ринок… точніше тоді й ринку як такого не існувало. Сьогодні ж зроблено тільки перший крок – у вигляді ухвалення законопроєкту № 2285-д. Я можу сказати тільки одне – це є гарним сигналом як для внутрішнього бізнесу, так і для іноземних компаній.

Підтвердженням цих слів може слугувати не тільки моя приватна практика, але й той факт, що, згідно з багатьма інсайдами, капіталізація готелю «Дніпро» була збільшена завдяки можливості відкрити там казино. І за різними оцінками, через це сума на аукціоні виросла від 300 млн до 1,1 млрд гривень. Тобто, закон ще не набрав чинності, його ще не підписав президент, але суміжні бізнеси вже працюють у цьому напрямку.

Моє бачення перехідного періоду для грального бізнесу? Умовно його можна поділити на три етапи, які, по суті, мають проходити паралельно та одночасно. Ці етапи взаємодоповнюють один одного.

Перший – це, власне, сам сигнал, підготовка бізнесу для виходу на ринок України, який вже відбувся. З приватних бесід з органами місцевої влади, особливо на півдні України, можу сказати, що турецькі компанії дуже цікавляться або вже існуючими об’єктами, або будівництвом нових, але тільки під казино. Ні для кого не секрет, досвід Грузії і Білорусії демонструє: турецькі компанії й інвестори зацікавлені в готельному бізнесі з точки зору створення при ньому казино. У Туреччині, окрім лотереї й окремих винятків, азартні ігри заборонені, тому турецькі гравці та бізнес ведуть свою діяльність за кордоном.

Другий етап я назвав державним. Ідеться про створення регулятора, підготовку нормативно-правової бази, встановлення ліцензійних умов і видачу самих ліцензій.

І третій етап, який, на мою думку, є фінальним акордом, – битва за податки. Сюди входить ухвалення поправок до Податкового кодексу, впровадження збалансованого підходу до податкового навантаження на бізнес і скасування податку на виграш для гравця.

Що робити учасникам ринку азартних ігор під час перехідного періоду? Держава організовує і створює політику, але якщо просто сидіти та чекати, то можна залишитися неготовим під час повного запуску бізнесу в країні. Тому вже сьогодні бізнесмени й інвестори мають вирішувати багато завдань. Зокрема, передусім потрібно проаналізувати законодавство, оскільки вкрай важливо створити юридичну структуру бізнесу на основі правильної команди юристів.

Гральний бізнес в Україні тільки створюється, буде багато помилок і з боку держави, і з боку бізнесу, можливі маніпуляції. Це все необхідно відстежувати й виправляти.

Далі варто визначитися з видами діяльності у сфері азартних ігор. З півднем України та турецькими інвесторами все зрозуміло – якщо їх цікавлять тільки казино, то вони й будуть вибудовувати свою юридичну структуру та планувати витрати саме на цей вид діяльності.

Щодо інших напрямів, після голосування законопроєкту № 2285-Д у другому читанні деякі великі беттингові компанії теж зробили заяви про готовність працювати на ринку України. По суті, це буде розширення – може, хтось захоче вести одразу декілька напрямів і отримувати різні ліцензії.

Я думаю, ми побачимо таку картину: великі компанії, які давно на глобальному ринку, абсолютно безперешкодно будуть займати свої ніші, враховуючи їхній досвід і репутацію.

Окрім того, є певні вимоги, які прописані для операторів у законі. Наприклад, акумулювати фінанси, оскільки передбачений розмір статутного капіталу – не менше 30 млн гривень. Уся ця попередня підготовка дасть змогу оперативно запустити бізнес, коли регулятор почне видавати ліцензії. Також оператори мають створити технічний потенціал із забезпечення грального бізнесу. Я маю на увазі не тільки внутрішні процеси, а й взаємодію з тією ж системою онлайн-моніторингу й обмін даних із державним регулятором.

Ще один із пунктів перехідного періоду – пошук персоналу для функціонування обраного напряму азартних ігор. Не забуваємо, що 12 років гемблінг перебував у «тіні», тому тим же казино зараз дуже важливо знайти круп’є, адміністраторів тощо.

Окрім великих закордонних компаній, однозначно свою нішу займе й український бізнес, можливо, більшою мірою це стосуватиметься IT-сфери, яка намагатиметься знайти або міжнародних партнерів і привести їх на ринок, або ж вдасться до інших інструментів для створення бізнесу в Україні. Ідеться переважно про онлайн-казино.

Бізнес чомусь зараз звик мовчати, сидіти та споглядати, і він має на це право. Але водночас варто розуміти одну річ: оскільки є політична воля до легалізації бізнесу азартних ігор, вона відбудеться в будь-якому разі. І бізнесу вже варто самому трохи попрацювати над тим, щоб бути готовим на момент запуску ринку.

Яких подальших кроків варто очікувати від держави для запуску ринку? Згідно з нинішньою ситуацією, за оптимістичною оцінкою, два місяці знадобиться на створення державного регулятора – Комісії з азартних ігор і лотерей, яка розроблятиме ліцензійні умови, підзаконні акти та готуватиме ринок до повного запуску, що, за найкращими прогнозами, триватиме від двох до шести місяців. Тут як політичний консультант скажу – можуть бути затримки.

Згадаємо, наприклад, 2019-й рік, у якому ухвалили бюджет на 2020-й рік з прописаними надходженнями від легалізації азартних ігор у розмірі 4,4 млрд гривень, але процедура ухвалення законопроєкту затягнулася через об’єктивні та суб’єктивні причини.

Тому я думаю, що Кабмін буде зацікавлений працювати в турборежимі, тому що згідно із проєктом закону № 2285-Д (ст. 8), уповноважений орган розроблятиме та подаватиме на затвердження Кабінету міністрів ліцензійні умови для проведення діяльності. Відповідно, все залежатиме не тільки від регулятора, а й від оперативності Кабміну та спротиву, який на рівні виконавчої влади може чинити лобі противників легалізації.

Не варто забувати, що парламент ще має проголосувати за зміни до державного бюджету, щоб забезпечити фінансування регулятора. І відкритим залишається питання – чи стане цей аспект заполітизованим? Я думаю, політикани намагатимуться демонізувати всю цю історію та блокувати процес. Влада має бути готова до того, що кожний поетапний крок, який потрібний для створення регулятора, супроводжуватиметься протидією.

Окрім того, для повноцінного функціонування регулятора має бути створена робоча група. Тут ми перебуваємо в ситуації, яку варто розуміти й бізнесу: у нас в країні є професіонали з точки зору бізнесу, але в державному апараті таких професіоналів дуже мало. Тому завдання такої робочої групи – все-таки чути бізнес, щоб максимально ефективно пройти підготовчий період для запуску регулятора.

Ще одним, більш довгостроковим етапом є створення системи онлайн-моніторингу. Після запуску ринку на це буде два роки та ще шість місяців для підключення операторів.

І тут знову відбуватиметься важливий діалог, адже буває так, що влада хоче бачити в цій системі всі дані, зокрема й особисті, а європейська практика показує – достатньо двох цифр (вхід і вихід фінансових потоків), оскільки модуль моніторингу призначений просто вираховувати GGR, податкові ставки на який запрацюють з 1-го січня 2024-го року.

Що буде з гральним бізнесом до введення оподаткування з GGR? У нас є несправедлива ситуація, створена змінами у 2016-му році, коли без профільного закону ввели податок на виграш у розмірі 18% і створили GGR для потенційних операторів.

Вся ця вакханалія має бути прибрана, і сьогодні, за інформацією з кулуарів Верховної Ради, можу сказати, що в профільному комітеті вже не було протиріч під час розгляду законопроєкту № 2713-Д. Цей документ погодили з бізнесом, і він містить три принципові речі: відтермінування GGR до 1-го січня 2024-го року, адекватні податкові ставки на нього та нульове податкове стягнення з виграшу для гравця.

Це гарний крок, оскільки наявність цього податку відбивала б у людини бажання грати в українській юрисдикції. Італія, Німеччина, Великобританія, Польща, Румунія мають нульову ставку на виграш, в Білорусії – 4%, у Грузії – від 1 до 5%. І відсутність податку на виграш дасть Україні конкурентну перевагу над сусідніми країнами – гравцю буде вигідніше грати саме в нашій юрисдикції», – підсумував Кучухідзе в інтерв’ю LoginCasino.