Гаврилечко: «Місцеві еліти будуть змушені залучати операторів азартних ігор на свої території для поповнення бюджетів»

Сергій Гумен

Економічний експерт Юрій Гаврилечко висловився про доходи, які можуть отримувати місцеві бюджети після узаконення грального бізнесу.

Гаврилечко: «Місцеві еліти будуть змушені залучати операторів азартних ігор на свої території для поповнення місцевих бюджетів»

«Розрекламована центральним урядом децентралізація принесла місцевим елітам не тільки трохи більше коштів в регіональні бюджети, а й додаткові обтяження у вигляді цілого ряду нових витрат, які тепер передані їм від центрального бюджету.

Так що не потрібно виглядати Вангою, щоб передбачити, що вже через два місяці, після закінчення місцевих виборів, замість повторення передвиборчих гасел і кричалок, новообрані й переобрані мери та депутати всіх рівнів будуть шукати кошти для вирішення комунальних проблем. А варіантів, звідки брати гроші, дуже мало.

З огляду ж на той факт, що, як кажуть соцопитування, більшість мерів буде представлено опозиційними силами, для нової місцевої влади відпадає найдоступніший у сформованій вітчизняній практиці минулих років інструмент – фінансування по лінії Кабміну через держбюджет», – розповідає фахівець.

«Саме тому, спроби місцевих еліт демонізувати азартні ігри, що вживаються в довиборчий період, після виборів зміняться строго протилежною риторикою. Місцеві еліти будуть змушені залучати операторів азартних ігор на свої території, адже їм потрібні додаткові ресурси для поповнення місцевих бюджетів. Адже всім зацікавленим особам точно відомо, що 50% від плати за ліцензії операторів офлайн-казино і гральних залів йдуть до місцевих бюджетів тих населених пунктів, де оператори будуть відкривати свій бізнес.

Правда, найхитріші та політично підковані представники регіонального істеблішменту і тут мають шанс «зберегти обличчя», пішовши по вже второваному в коронакризу шляху: звалити весь негатив на центр, залишивши собі залік у вигляді грошей в бюджет. Точно також, як з карантинними заходами – всі проблеми, пов’язані з жорсткими обмеженнями місцеві політики перенаправляли у своїй риториці на Кабмін, а ось ослаблення, у вигляді механізмів адаптивного карантину, приписували собі.

З гральним бізнесом все буде приблизно так само: публічна риторика буде в дусі «на нас тисне центр і тому ми змушені давати дозволи на відкриття казино, але ми добилися, щоб половина грошей йшла до місцевого бюджету”. Адже мало хто з виборців читає закони й знає, що все так було спочатку передбачено, щоб 50% ліцензійного збору від наземних казино і залів ігрових автоматів залишається на місцях», – сказав експерт.

«За які ж гроші розгорнеться боротьба? Яка ціна питання? За експертними оцінками, нелегальний ринок азартних ігор до їх легалізації мав обороти в межах 40-100 млрд грн. В умовах легальності, по тим же оцінками, ринку буде потрібно приблизно два роки для виходу на третину від колишнього обсягу нелегальних доходів. Це при консервативно-помірному сценарії розвитку. При сьогоднішньому курсі гривні та без якихось різких форс-мажорів типу сьогоднішнього фактора коронавірусу.

Але є одне але. Потрібна як мінімум, п’ятирічка незмінності правил гри на цьому ринку і стабільність у вимогах до отримання ліцензій ігровими закладами.

Що ж це за джерела поповнення місцевих бюджетів від грального бізнесу? Перш за все, вартість самих ліцензій, яка відразу потрапляє в бюджет (місцеві влади отримують половину суми).

Загинаємо пальці:

Для казино ліцензія на 5 років коштує 60 тисяч мінімальних зарплат, тобто, 300 млн грн за казино в Києві та 30 тисяч мінімальних зарплат (150 млн грн) за казино в інших містах.

За гральне обладнання доведеться заплатити окремий щорічний внесок:

175 мінімалок (875 тис грн) за стіл з рулеткою;
90 мінімалок (450 тис грн) за стіл без рулетки;
6 мінімалок (30 тис грн) за ігровий автомат.

Зал ігрових автоматів: 7,5 тисячі мінімалок (37,5 млн грн) за п’ятирічну ліцензію. Плюс щорічно шість мінімалок за кожен автомат (30 тис грн).

Далі – букмекерська діяльність: 30 тисяч мінімалок (150 млн грн) за п’ятирічну ліцензію. Плюс щорічно за кожен букмекерський пункт – 30 мінімалок (150 тис грн)

Онлайн-казино: 6,5 тисячі мінімальних зарплат (33,25 млн грн) за п’ятирічну ліцензію.

Онлайн-покер: 5 тисяч мінімалок (25 млн грн) за п’ятирічну ліцензію.

Половина грошей за офлайн-казино або зал ігрових автоматів також по закону йде в місцевий бюджет.

Проте, хоча б приблизно оцінити можливий обсяг доходів місцевих бюджетів від азартних ігор поки що не береться ніхто. Такі цифри не озвучуються в експертному середовищі на публічному рівні. Причина – в «підвішеному» на стадії прийняття законопроєкті 2713-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей».

Документ цей зареєстрований в Раді ще в середині червня, але так поки й не проголосований депутатами. Поки він не став законом, незрозуміло, як буде працювати оподаткування азартних ігор. Коли ж стануть зрозумілі правила гри, можна буде оцінити й розміри пирога, який стануть люто ділити між собою місцеві бюджети», – наводить слова Гаврилечка видання Focus.ua.