Експерт озвучив дві ключові проблеми, через які гальмується запуск ринку гемблінгу

Владислав Стародубцев

Голова Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців галузі відпочинку та розваг Ігор Макієвський вважає, що відсутність розв’язання проблеми з податковими ставками для гемблінг-операторів і сертифікація грального обладнання – дві головні причини, через які ринок грального бізнесу і досі не може повноцінно запуститися.

Макієвський озвучив дві ключові проблеми, через які гальмується запуск ринку гемблінгу

«Перша проблема пов’язана з сертифікацією грального обладнання. Відповідно до прийнятого закону, Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей визначає центри сертифікації. Саме вони повинні сертифікувати ігрове обладнання. Поки їх 5. Цього явно мало. Але проблема не тільки в цьому. Вони повинні отримати технічний регламент (що і за якими параметрами сертифікувати і так далі). Однак поки його не затвердили ні Комісія, ні Кабмін.

До того ж пропонований техрегламент пов’язаний зі світовими стандартами. А там – суто вузькі елементи стандартизації, працювати з якими наші лабораторії поки не готові. Такі стандарти потрібно спершу впровадити у себе, а це певна процедура. Тобто, виконати сьогодні вимоги закону по сертифікації обладнання практично неможливо. На це піде не один місяць копіткої роботи.

При цьому ліцензії видаються, запускаються зали. За нашою інформацією, лише два з п’яти відібраних центрів у цю хвилину можуть провести сертифікацію ігрових автоматів. І то усього за двома параметрами (на електробезпеку і електромагнітну сумісність).

Якщо чекати виконання всіх процедур, ринок не запуститься і через рік, а може і ніколи. Тому Комісія вирішила, що сертифікація двох цих центрів дає можливість говорити, що автомати сертифіковані. Тобто, все відбувається чисто формально. При цьому вітчизняні виробники не можуть запустити лінії з виробництва ігрової техніки, тому що не знають, яким вимогам повинен відповідати той чи інший ігровий автомат.

В результаті не заробляються гроші, не створюються робочі місця. А зарубіжні виробники – на коні.

Уже й автомати продали. Начебто для всіх умови однакові, але це не так. Одні чекають біля моря погоди, а інші вже заробляють гроші. Ще один момент. Зарубіжні автомати відповідають нормам ЄС, приходять з європейськими сертифікатами. Але наше законодавство виписано таким чином, що і ці автомати повинні повторно пройти українську сертифікацію. Що, зрозуміло, теж гальмує розвиток ринку. Було б правильно прийняти рішення про визнання Україною європейських стандартів і сертифікатів.

Але головна проблема – наше податкове законодавство. Незважаючи на те, що зали запустилися і навіть легально почали працювати, всі розуміють, що працювати за нинішнім Податковим кодексом можна тільки собі в збиток.

Заробляти в гральному бізнесі «в білу» при нинішніх правилах – нереально.

Податок на дохід для тих же автоматів – 10%. Він не враховує виплати виграшів. І, по суті, мова йде не про податок на дохід, а про податок з обороту. Таким податком обкладається увесь виторг, який пройшов за звітний період через заклад.

Тобто, замість доходу обкладається оборот. Маємо підміну понять. І ця норма унеможливлює заробляння грошей в принципі, з урахуванням того, що рентабельність ігрового автомата обмежена 10% відповідно до Закону. Те ж саме – виграш. Все, що виплачує заклад гравцеві, вважається виграшем. Без урахування зроблених їм ставок для отримання такого виграшу. І все це оподатковується в 18% + 1,5% військовий збір. Тобто, майже 20% заклад змушений віддати зі всіх виплат. У такій ситуації власник бізнесу ще й залишиться винен державі.

Виходить, що легальні заклади повинні або закритися, зважаючи на нерентабельність, або перейти працювати «в чорну», як це було і раніше, не показуючи основний потік грошей. Питання тоді – за що боролися?

Навіщо було легалізувати бізнес, якщо працювати «по білому» неможливо? Законопроєкт 2713-д, який покликаний врегулювати ці питання, «висить» на сайті Ради вже давно. Повинні були голосувати його в травні, але зняли з порядку денного. А він розв’язує вати найважливіші проблеми.

По-перше, прояснює, що вважається доходом організатора азартних ігор, це різниця між сумою ставок і виплаченими виграшами.

Згідно із законопроєктом, виграш – це різниця між витраченими гравцем грошима і отриманими доходом. Якщо витратив 1 тисячу, а виграв 1,5 тис., то виграш 500, а не 1,5 тис. І обкладатися податком повинні 500 грн, а не 1,5 тис. До речі, проєкт закону вказує, що до певної суми (8 мінімальних зарплат) виграші не оподатковуються, а понад – вступає 18% + 1,5% податку на виграш. Це прийнятний компроміс.

По-друге, законопроєкт пропонує єдиний податок на дохід (10%) для всіх видів азартного бізнесу. Зараз стільки тільки в ігрових автоматів, а казино – 18%, лотерейники – 30%. Так вирівнюється перекіс в оподаткуванні ігрового бізнесу в цілому. У нас же зробили і високі ціни ліцензій, і високі податки. При таких податкових ставках і вартості ліцензій вкладати гроші в легальний бізнес просто невигідно.

Одним словом, прийняття законопроєкту 2713-д – це обов’язкова умова запуску легального азартного ринку в Україні!», – передає слова Макієвського видання «Коментарі».

Як інформував «РБ», юрист і політичний експерт аналітичної групи «Левіафан» Сергій Назаренко скептично оцінює імовірність проведення всеукраїнського референдуму щодо легалізації азартних ігор.