Економіст назвав три причини, чому варто легалізувати гральний бізнес цього року

Віктор Скаршевський

«Доходи держбюджету в першому кварталі в порівнянні з планом провалені на 27 млрд грн (мінус 11,6%). У зв’язку з тотальним жорстким карантином українська економіка поставлена на стоп-кран, що дозволяє стверджувати, що виконання плану з доходів бюджету у квітні буде катастрофічним (перерахування у квітні 42 млрд грн до бюджету від Нацбанку не береться до уваги, тому що воно разове).

Якщо ж карантин буде продовжено до червня, про що ходять наполегливі чутки, то і травневі доходи бюджету будуть на мізерному рівні. На тлі економіки, що стискається, не так-то й багато залишається потенційних джерел доходів бюджету», – констатував він

За словами Скаршевського, легалізація гемблінгу в Україні – це швидкі гроші, а також додаткові валютні надходження в країну:

«Одне із джерел доходів бюджету – легалізація грального бізнесу, яка може дати швидкі гроші в бюджет від ліцензійних платежів, інвестиції в гральну інфраструктуру, додаткові валютні надходження, посприяє боротьбі з корупцією та посилить захист громадян.

Крім ліцензійних платежів, сфера, що може швидко принести інвестиції та гроші – це онлайн-гемблінг. Зараз, навіть в період кризи, акції онлайнових ігрових холдингів ростуть: вартість акцій холдингу 888 зросла на 62%, NetEnt – на 42%, Playtech – на 28%».

Експерт нагадав, що вперше питання легалізації грального ринку в Україні озвучувалося у далекому 2015-му році, однак тоді законопроєкт так і не потрапив на розгляд Верховної Ради:

«Після заборони грального бізнесу у 2009-му і його тіньового відродження під прикриттям лотерей у 2012-му, спроби легалізації грального бізнесу робилися ще з 2015-го року.

В грудні 2015-го урядом навіть був розроблений і поданий до парламенту відповідний законопроєкт, що так і не дійшов до розгляду в залі Верховної Ради. Після зміни уряду у квітні 2016-го року – Арсенія Яценюка змінив Володимир Гройсман – цей законопроєкт був відкликаний з парламенту. 

Але вже в травні 2016-го уряд вніс до парламенту законопроєкт в тому ж вигляді. За три з половиною роки законопроєкт так і не дійшов до залу Верховної Ради й 29 серпня 2019-го був відкликаний під час зміни уряду – Володимира Гройсмана змінив Олексій Гончарук.

Після тривалих баталій, в січні 2020-го року в першому читанні було прийнято депутатський законопроєкт № 2285-д про легалізацію грального бізнесу», – розповів Віктор.

Фахівець навів три аргументи того, чому обов’язково варто легалізовувати індустрію азартних ігор цього року:

• Перший. Навіть в урізаній версії держбюджету на цей рік, уряд залишив доходи від легалізації грального бізнесу на рівні – 4,4 млрд грн.
• Другий. У 2017-му році українська влада навіть перед МВФ брали на себе зобов’язання легалізувати гральний бізнес, причому, не пізніше 2018-го року.

Цитата з Меморандуму з МВФ від 3 березня 2017-го року, п.19: «Ми легалізували видобуток бурштину та азартні ігри, що посприяє додатковим надходженням до бюджету, не пізніше ніж у 2018-му році».

Цілком ймовірно, що цей пункт, щодо легалізації грального бізнесу перейде і в нову програму співпраці з МВФ.

• Третій. Чинний міністр фінансів Сергій Марченко, бувши у 2016-2018 роках на посаді заступника міністра фінансів, цілком підтримував і просував ідею легалізації грального бізнесу. Наприклад, в листопаді 2017-го року, він абсолютно справедливо стверджував, що «суть проблеми в тому, що у нас є де-факто нелегальний ринок азартних ігор, який де-юре незаконний і напівлегальний ринок лотерей».

Однак є одне «але». Цілком ймовірно, що парламент на кілька місяців (або й довше) буде заблокований розглядом понад 16 000 правок до, так званого, «антиколомойського» законопроєкту і проблеми легалізації грального бізнесу (та й інші актуальні питання) будуть перенесені на більш пізній термін», – резюмував Скаршевський у власному блозі на Korrespondent.net.

Експерт розповів, скільки часу потрібно, щоб запрацював регулятор грального ринку в Україні

Психолог назвав приблизну кількість лудоманів в Україні