Чому онлайн-казино може залишитися в «тіні» після легалізації: роз'яснення юриста

Владислав Стародубцев

Керівний партнер юридичної компанії VigoLex Ганна Буяджи розповіла про особливості роботи онлайн-казино після легалізації грального бізнесу в Україні.

Буяджи розповіла про особливості роботи онлайн-казино після легалізації

У законопроєкті №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» необгрунтовано висока ціна на ліцензії для онлайн-казино, вважає Буяджи. За її словами, організатором -онлайн або офлайн-гемблінгу може бути тільки юридична особа – резидент України:

«Я думаю, що ця норма має залишитися. Можливо, будуть якісь зміни в остаточній версії щодо статутного капіталу, але як у першій, так і в другій редакції фігурувала цифра не менше 30 млн грн, причому саме грошовими коштами, а те, що йде понад цю суму, може бути доформовано цінними паперами чи іншим майном», – розповіла доктор юридичних наук в коментарі LoginCasino.

Адвокат акцентувала увагу на дуже високій, у порівнянні з іншими країнами, вартості ліцензійні для різних вертикалей онлайн-гемблінгу. Буяджи зазначила, що вартість ліцензії для онлайн-казино на п’ять років, навіть якщо друга редакція законопроєкту №2285-Д зазнає змін, становитиме 6,5 тисяч мінімальних заробітних плат:

«Станом на зараз це 30,7 млн грн, або трішки більш як $1 млн. Я спеціально перевірила всю інформацію по інших країнах. Це абсолютно «нелітаючий» варіант. Усі, хто працює під ліцензією Кюрасао, сплачують за неї €9 тисяч».

На думку Буяджи, сума вийде значною, навіть якщо поділити вартість ліцензії на п’ять частин (одна частина – на один рік). Зважаючи на те, що оператори Кюрасао платять €9 тисяч, в Іспанії – €10 тисяч, у Великобританії, яка є центром гемблінгу Європи, розгляд заявки – €2,7 тисячі, а ліцензія коштує €59 тисяч. І в залежності від обсягу щорічна плата становить від €3 до €400 тисяч:

«Але це Британія. І на Мальті як у другому центрі гемблінгу, зокрема онлайнового, розгляд заявки коштує €5 тис. і щорічний платіж становить €25 тис. Є різниця – €250 тисяч і €25 тисяч», – констатує Ганна.

Через завищену вартість ліцензій існує висока імовірність того, що онлайн-сегмент грального бізнесу, який зараз працює нелегально, не захоче платити таку дорогу ліцензію, а тому захоче залишитися в «тіні».

«Яка частка бізнесу, що нині працює нелегально чи «по-сірому», захоче платити таку суму для того, щоб легалізуватись?», – питає спікерка.

До того ж, бізнесмени, які займаються гемблінгом, зазвичай володіють одразу кількома онлайн-казино. Одне, до прикладу, може працювати за ліцензією у Кюрасао, що надає можливість легально функціонувати в низці країн, а друге казино може мати мальтійську ліцензію. Ці дві ліцензію в сумі будуть коштувати дешевше, аніж одна ліцензія в Україні. Ба більше, у нас ще відсутнє чітке розуміння щодо сфери оподаткування та ліцензійних вимог.

Юрист висловила невпевненість щодо того, чи мотивує така політика вийти з «тіні» усіх учасників ринку онлайн-казино. Ба більше, на переконання Буяджи, завищені ліцензійні платежі слугуватимуть демотиватором для сектору онлайн-гемблінгу.

Наостанок керівний партнер юридичної компанії VigoLex заявила, що в онлайн-гемблінгу є право діяльності, лише якщо його доменне ім’я знаходиться в доменній зоні ua, що потребує реєстрації торгової марки. Приймати ставки можна від осіб, які перебувають в Україні та за кордоном і не знаходяться в реєстрі людей, яким обмежено право на участі в грі.

Згідно з текстом законопроєкту №2285-Д, для операторів, що будуть працювати без ліцензії, передбачені наступні штрафні санкції:

Державний регулятор може заборонити доступ клієнтів до сайту;
Банки та платіжні системи на території України відмовлять у проведенні транзакцій;
Кримінальна відповідальність зі штрафом від 17 тисяч до 680 тисяч гривень із позбавленням права займати певні посади чи вести діяльність.

Проєкт закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» наразі перебуває у Президента України Володимира Зеленського, який повинен або підписати документ, або накласти на нього технологічне вето. Законопроєкт №2285-Д відправлять на доопрацювання у Верховну Раду, якщо глава держави обере другий варіант.