Чому для запуску грального бізнесу необхідні зміни в Податковому кодексі: пояснення Кучухідзе

Владислав Стародубцев

Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе переконаний, що сфера азартних ігор не запрацює на повну потужність доти, поки оператори та інвестори не зрозуміють кінцевих витрат. Тому варто якомога швидше ухвалити зміни до Податкового кодексу у частині оподаткування операторів грального бізнесу.

«Підписавши закон про легалізацію азартних ігор в Україні, незважаючи на наявну в тексті неув’язку в частині формування регулятора, Володимир Зеленський дав позитивний сигнал гральному бізнесу. Тим самим знявши будь-які маніпуляції, що нібито Президент ветує закон, прийняття правок відкладуть у довгу шухляду і все залишиться як було, коли нелегальні оператори та лотерейні бонзи набивали кишені в обхід держави, а всі, хто хочуть працювати в «білу» й інвестувати в азартні ігри повинні чекати «кращих» часів.

Тобто Зеленський дав чіткий сигнал про рішучість намірів і безповоротність легалізації азартних ігор в нашій країні, які відтепер будуть під контролем держави.

Але це тільки перший етап, так би мовити, відправна точка, адже за депутатами залишився ще боржок у вигляді податкових змін для грального бізнесу. Мова йде про законопроєкт 2713-Д, який зробить вже легальний український ринок азартних ігор конкурентоспроможним. Цей законопроєкт передбачає скасування податку на виграш у 18% і тимчасову відстрочку податку на валовий ігровий дохід (GGR). Варто розуміти, що без адекватного податкового законодавства бажаючих купити ліцензію буде дуже мало й очікуваного ефекту від легалізації у вигляді мільярдних доходів до бюджету країна не отримає. Давайте більш детально розглянемо, чим важливі ці податкові зміни.

По-перше, існування податку на виграш робить менш привабливою українську юрисдикцію для гравців, які не хочуть ділитися своїм виграшем з будь-ким. Їм простіше вибрати іншу країну для гри, а перелік таких країн досить довгий, наприклад: Австралія, Бельгія, Болгарія, Канада, Чехія, Данія, Фінляндія, Польща, Румунія тощо.

Тобто країни з розвиненим ринком азартних ігор давно засвоїли просту істину, що податок на виграш звужує конкурентоспроможність вітчизняної юрисдикції й штовхає тим самим гравців шукати більш вигідні умови для гри де-небудь.

По-друге, відстрочка GGR знижує корупційні ризики в системі державного управління. Доти, поки не буде функціонувати система онлайн-моніторингу, яка згідно із законом повинна запрацювати протягом 2,5 років, вводити податок на валовий ігровий прибуток не має сенсу, адже порахувати коректно його розмір ніхто не зможе. А ось породити корупційні схеми такий податок зміг би, оскільки розмір податку, який складно порахувати, може стати предметом договорняків між операторами азартних ігор і фіскалами. То чи варто, створюючи новий легальний ринок азартних ігор, закладати відразу під нього корупційну міну? Думаю, що ні, адже в нашій країні таких мін і так достатньо.

Більш того, введення GGR, по суті, ставить операторів азартних ігор у нерівні умови. Так, у виграші від введення цього податку будуть офлайн казино, оскільки у них немає GGR, і лотереї, які не хочуть, щоб інші види азартних ігор розвивалися в країні, і не можуть змиритися з втратою монопольного становища.

По-третє, високі податки та потрійна плата за ліцензію знищать в зародку процес легалізації. У світі існує два підходи до оподаткування грального бізнесу — або висока вартість ліцензії, при низьких податках, або навпаки.

Для України перший варіант більше підходить, адже висока вартість ліцензії — це своєрідна гарантія того, що організатори азартних ігор в будь-якому випадку наповнять бюджет грошима. Таким чином, дорога ліцензія і податок на прибуток у 18% — це цілком прийнятне оподаткування для нового ринку, який тільки починає розвиватися, і який слід підтримати державі.

Підсумовуючи, легалізація не запрацює на повну потужність доти, поки оператори та інвестори не зрозуміють кінцевих витрат. Тому якомога швидше голосування за законопроєкт 2713-Д — це наступний важливий етап формування легального грального бізнесу в Україні.

Затягувати з цим не варто, адже країна все ще не може отримати такі необхідні мільярди податків від азартних ігор. Ці кошти, за умови активної роботи парламенту й уряду, почнуть надходити в бюджет уже в кінці 2020-го року або ж в першому кварталі 2021-го року.

Виною затягування процесу формування ефективного грального ринку є позиції лотерейного пулу депутатів, які всіляко вставляли палиці в колеса легалізації, а також політиканство окремих партій, які використовуючи популістські гасла вирішили заробити політичні дивіденди, розкручуючи міфи про азартні ігри», – цитує Антона Кучуіхдзе «НВ Бізнес».

Наразі законопроєкт №2713-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей» перебуває у Комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Найімовірніше, цей документ буде розглянутий під куполом парламенту до початку жовтня.