Буяджи розповіла про ліцензії та заборону ставок на лотереї і віртуальні події в букмекерській конторі

Буяджи розповіла про ліцензії та заборону ставок на лотереї і віртуальні події в букмекерській конторі

– Ганно, як ви оцінюєте проєкти ліцензійних умов загалом? Які моменти в них, на вашу думку, є найбільш незручними та найскладнішими для виконання оператором?

– Загалом, проєкт ліцензійних умов більшою мірою дублює положення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (надалі – закон про гральний бізнес) з деякою деталізацією. Сам текст містить технічні дефекти, які, сподіваюся, в остаточному документі будуть усунені.

Найбільш незручним для операторів, як на мене, є те, що на час подання документів на отримання ліцензії бізнес повинен бути фактично готовий до запуску. А ще цікаво, що оператор повинен зберігати оригінали поданих до комісії документів протягом дії ліцензії та десять років після її припинення.

Також привертає увагу те, що чимало документів, які потрібно додавати до заяви, формуються у довільній формі. Це, зокрема, стосується інформації щодо відсутності над здобувачем ліцензії контролю резидентів країни-агресора і про те, що здобувач не діє в інтересах таких осіб, інформації про бездоганну ділову репутацію керівників, головного бухгалтера, бенефіціарів. А довільна форма та відсутність вимоги щодо підтвердження наведеної інформації дає великий простір для суб’єктивних оцінок.

Що стосується поняття «бездоганна репутація», то його визначення закріплене у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». І там досить чітко визначено: ділова репутація – це сукупність підтвердженої інформації, що дає можливість зробити висновок про відсутність встановлених протягом останніх трьох років компетентними органами або судом порушень вимог законодавства про запобігання та протидію, законодавства про фінансові послуги та законодавства про запобігання корупції, а також про відсутність судимості за різні види злочинів. Відповідно, бездоганну ділову репутацію мають перевіряти на підставі сукупності документів і фактів, а не на підставі довільно викладеної інформації.

Серед недоліків також можна зазначити відсутність правової оцінки Fantasy Sports – надпопулярної вертикалі, яка поєднує аспекти одночасно тоталізатора та лотерей.

Слід очікувати уточнення ліцензійних умов із початком практики їх застосування.

– У проєкті ліцензійних умов зазначено, що однією з причин анулювання ліцензії оператора є непідключення ігрового обладнання до системи держмоніторингу. Чи не створює це неточність, враховуючи, що модуля моніторингу наразі не існує? І, на вашу думку, яким чином буде реалізована ця норма?

– Фактично у проєкті ліцензійних умов продубльовано норму із закону про гральний бізнес, у якому однією з підстав для анулювання ліцензії є непідключення грального обладнання або онлайн-системи до Державної системи онлайн-моніторингу протягом десяти днів з дня отримання ліцензії (п. 8 ч. 1 ст. 51).

Система Державного онлайн-моніторингу наразі відсутня, і, як зазначив голова Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Іван Рудий на початку листопада, на її розробку є «умовно пів року» (а значить, до травня 2021-го року). Однак, за словами того ж Івана Рудого, ринок планують запустити вже 15-го грудня 2020-го року. Тобто без відповідної системи моніторингу.

На перший погляд, може здатися, що це черговий «ляп», але насправді законодавець спрогнозував ситуацію, що на момент запуску ринку системи моніторингу ще не буде. У цьому контексті важливим є положення п. 3 Прикінцевих та перехідних положень закону, зміст якого можна передати у таких тезах:

1. положення закону про Державну систему онлайн-моніторингу набирають чинності з дня введення її в експлуатацію рішенням комісії, тобто будь-які норми, що стосується цієї системи, поки не набрали чинності;
2. введення в експлуатацію має відбутися не пізніше ніж через два роки з дня набрання чинності законом;
3. протягом шести місяців з дня введення в експлуатацію системи оператори зобов’язані приєднати до неї гральне обладнання;
4. до спливу шести місяців із дня введення в експлуатацію системи санкції за непідключення до системи не застосовуються.

Отже, «піонерам», які першими отримають ліцензії, начебто боятися не варто, проте до бочки меду, як завжди, – ложка дьогтю. У перехідних положеннях закону зазначено, що за період дії ліцензії, під час якого не було введено в дію систему моніторингу, застосовується трикратний розмір ліцензійних платежів. Наприклад, за ліцензію на казино замість 6,1 млн грн (виходячи із розміру мінімальної зарплати у цьому році) потрібно буде сплатити утричі більше, тобто 18,3 млн грн, а за букмекерську ліцензію замість 28,3 млн грн – 84,9 млн грн. Іншими словами, відразу потрібно оплатити трирічну вартість ліцензії. І так кожного року, аж допоки не запрацює система моніторингу. І не забувайте, що розмір мінімальної зарплати, до якої прив’язана вартість ліцензії, постійно збільшується, а отже, зазначені цифри також будуть рости.

Погодьтеся, такі умови не надто привабливі для початку бізнесу. Саме ці норми можуть відлякати потенційних гравців та «відсунути» повноцінний запуск ринку азартних ігор, бо ще до початку діяльності необхідно зробити такі великі капіталовкладення. І це до того, що вартість ліцензій в Україні й так є малоконкурентною у порівнянні з іншими юрисдикціями, про що ми неодноразово наголошували.

До речі, з останніх новин: у Кабміні очікують надходження до спецфонду держбюджету у 2021 році 7,443 млрд грн коштом плати за ліцензії на азартні ігри та лотереї. Про це йдеться в проєкті держбюджету-2021 до другого читання, який опублікували на сайті Верховної Ради. Як на мене, оптимістичний прогноз.

– З вимог ми так до кінця і не зрозуміли, хто займатиметься сертифікацією грального обладнання. Це має бути регулятор чи якась інша держкомісія?

– Закон закріплює повноваження сертифікації грального обладнання за суб’єктами сертифікації, визначення яких таке: іноземні та/або українські суб’єкти господарювання, що можуть здійснювати сертифікацію та інспектування грального обладнання відповідно до закону, акредитовані національним органом України з акредитації або акредитація яких іноземним органом з акредитації визнається на підставі міжнародного договору України. Таким національним органом з акредитації є Національне агентство з акредитації України.

Також у п. 3 проєкту ліцензійних умов зазначено, що комісія встановить перелік компаній (установ, лабораторій), які проводять сертифікацію грального обладнання, що підлягає сертифікації, та сертифікатів не пізніше 1 січня 2021 року.

Що стосується іноземних суб’єктів господарювання, то вони мають бути акредитовані іноземними суб’єктами акредитації відповідно до міжнародних договорів України та спеціально перелічені комісією.

– Чому букмекерам заборонили приймати ставки на результати лотерей і віртуальні події й ігри?

– По-перше, треба окремо розглядати поняття результатів лотереї та віртуальних подій та ігор.

Заборона беттингу на результати лотереї передусім стосується самої суті лотерей. Мовою законодавства лотерея не є азартною грою, проте аспект азарту в ній є безсумнівним. Ставка на результат лотереї є своєрідним азартним деривативом від неї. Гравець, роблячи ставку на лотерею, може намагатися вплинути на її результат своєю участю в ній, таким чином, ризикуючи більшим капіталом та нечесно зменшуючи шанси інших гравців.

Під терміном «віртуальні події» малися на увазі «віртуальні перегони» або «віртуальні матчі», що розігруються на моніторі комп’ютера. Фактично результат таких подій вирішується генератором випадкових чисел, що, по суті, робить такі «віртуальні перегони» або «матчі» аналогом ігрових автоматів, а вони вимагають окремої спеціальної ліцензії на створення казино або зали ігрових автоматів і передбачають обмеження, пов’язані з цією діяльністю.

– Чи означає наявність вимог до надавачів послуг у сфері організації азартних ігор, що профільні ІТ-компанії, які займаються гральним ПЗ, мають отримати українську ліцензію? Чи є тут якісь особливості?

– Ліцензія на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор – це один із видів ліцензій у сфері гемблінгу, передбачених законом. І суб’єкти, які надають послуги з постачання та/або надання ПЗ операторам азартних ігор, повинні отримати цю ліцензію. ПЗ у цьому випадку вважається, зокрема, генератор випадкових чисел, будь-яке програмне забезпечення, що входить та/або є частиною онлайн-системи організатора азартних ігор.

Причому, відповідно до ст. 2 закону надавати послуги з постачання та/або надання ПЗ можуть суб’єкти господарювання – резиденти України. У проєкті ліцензійних умов визначається, що ці суб’єкти господарювання є саме юридичними особами. Таким чином, іноземній ІТ-компанії потрібно створювати в Україні дочірню компанію, яка і буде проходити процес ліцензування.

«Рейтинг Букмекерів» повідомляв, що Асоціація гральної індустрії закликала Верховну Раду підтримати закон, що дозволить збільшити доходи від азартних ігор.

Железняк: «Доходи від азартних ігор будуть удвічі меншими, ніж прогнозує Кабмін»