Адвокатка: «Закон про гральний бізнес треба реалізувати без заангажованості та прозоро забезпечити надходження до бюджету»

Адвокатка: «Закон про гральний бізнес треба реалізувати без заангажованості та прозоро забезпечити надходження до бюджету»

Адвокатка Юлія Лукошкіна сподівається, що вдасться реалізувати закон про азартні ігри без заангажованості та забезпечити надходження фінансів від ліцензій та податків до державного бюджету України.

«Тривалий період гральний бізнес в Україні перебував під забороною та працював у «тіні». Весь цей час розроблялись різні законопроєкти, але зрушення з місця не відбувалось. Нелегальні казино та інші гральні заклади існували під виглядом проведення державних лотерей, незаконно використовуючи лотерейні термінали як гральні автомати. Дохід від грального бізнесу становив близько 1,5 млрд грн, які йшли не до бюджету, а у приватну кишеню.

14 липня нарешті Верховна Рада України завершила розгляд 3,5 тис. правок та ухвалила проєкт закону 2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». За підрахунками профільного комітету, в бюджет від легалізації азартних ігор в перший рік надійде від 2,5 до 4 млрд грн.

Основні положення цього закону передбачають, що грати в азартні ігри можна буде громадянам, яким виповнився 21 рік і потрібно буде проходити ідентифікацію. Крім того, надалі будуть створені реєстри гравців, а залежні від гри особи зможуть самостійно обмежити себе від участі в азартних іграх. Для цього потрібно буде звернутися до організатора азартних ігор або до регулятора із заявою про внесення в Реєстр самообмежених осіб», – розповідає адвокатка.

«Новим законом закріплюється кримінальна та фінансова відповідальність організатора азартних ігор за ведення грального бізнесу без ліцензії. Така діяльність каратиметься штрафом в розмірі від 10 до 40 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 6 до 8 років з конфіскацією грального обладнання.

Відповідальним особам, які не вжили заходів для припинення незаконного проведення азартних ігор та лотереї, також загрожує позбавлення волі на строк від 6 до 8 років. У разі допуску до участі у грі людей з реєстру осіб, яким обмежено доступ до казино, організатор несе фінансову відповідальність у розмірі більше ніж 2 млн грн.

Територією спеціальної гральної зони для гральних закладів казино будуть готелі категорії «п’ять зірок» з номерним фондом не менше 150 (ста п’ятдесяти) номерів для міста Києва. Для інших населених пунктів це буде територія будівель, в яких розташовані готелі категорії «п’ять зірок», з номерним фондом не менше 100 (ста) номерів», – підкреслила Лукошкіна.

«Ліцензія коштуватиме близько $2 млн для Києва і $1 млн для інших населених пунктів України. Закон вимагає розміщувати гральні заклади на відстані не менше 500 метрів від навчальних закладів.

Букмекери зможуть працювати онлайн і офлайн. Букмекерські контори повинні розміщуватися тільки в готелях (3-5 зірок) або на іподромі. Ціна ліцензії – близько мільйона доларів, за кожен окремий офіс доведеться платити по $500 на місяць.

Для тих, хто організовує і проводить лотереї, передбачено три ліцензії. Вартість кожної – $500 тис. Для тих, хто захоче мати онлайн-казино та онлайн-покер, ліцензія коштуватиме близько $200 тис. за кожен сайт. А от грати в покер на гроші буде можливим тільки на території казино.

Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор буде Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, яка видаватиме ліцензії, проводитиме моніторинг і контроль. Також буде створений виключний перелік грального обладнання, яке підлягає обов’язковій сертифікації і перелік тих, хто може проводити сертифікацію.

Крім того, існуватиме онлайн-моніторинг, який дозволить отримувати данні від грального обладнання організаторів азартних ігор і централізовано здійснювати контроль по всій території країни. Для того, щоб запрацювали механізми контролю та прозорої діяльності цього бізнесу, необхідно прийняти ще низьку нормативно-правових актів. Зокрема, визначити повноваження та порядок формування Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, що є органом виконавчої влади зі спеціальним статусом», – зауважила фахівець у галузі права.

«Важливо зрозуміти, хто обиратиме та контролюватиме незалежність та неупередженість при ухваленні рішень. Необхідно детально проробити методику ідентифікації гравця, щоб не можна було приховати свій вік або сховатися під підробними посвідченнями особи. Також законодавчо врегулювати, в рамках яких процесуальних норм суди розглядатимуть позови родичів щодо обмеження особи в праві брати участь в азартних іграх. Необхідні також механізми виконання таких судових рішень та відповідь на питання, як водночас забезпечити права і свободи громадянина з точки зору захисту права на повагу до сімейного та приватного життя.

Тому, сподіваємось, що вдасться реалізувати цей закон без заангажованості та прозоро забезпечити надходження коштів від ліцензій та податків до бюджету. Також необхідно створити незалежний контролюючий орган, який зможе виконувати свої функції без впливу зовнішніх факторів. Є надія, що будуть створені умови неможливості впливу на соціальні об’єкти, об’єкти шкільної інфраструктури, і нові правила не стимулюватимуть ігроманію серед населення. У такому разі, і держава, і суспільство, і бізнес виграють», – підсумувала експертка у своєму блозі на The Page.

«Рейтинг Букмекерів» повідомляв, що на позачерговому засіданні Верховної Ради законотворці не підтримали три проєкти постанови про скасування рішення щодо голосування за легалізацію грального бізнесу.

Опитування: 60% українців – проти узаконення грального бізнесу, підтримали легалізацію – близько чверті