Експертка виділила головні проблеми законопроєкту про гральний бізнес

Владислав Стародубцев

Голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу» Олена Мочалова назвала основні прогалини у законопроєкті №2285-Д про легалізацію азартних ігор в Україні. За її словами, насамперед варто говорити про проблемне оподаткування грального ринку, невизначеність зі створенням спеціального фонду та високі ризики відмивання коштів.

Мочалова підкреслила, що до запровадження системи онлайн-моніторингу представники грального ринку сплачуватимуть лише податок на дохід, адже на законодавчому рівні досі не врегульовано поняття GGR. Ліцензійні платежі, що повинні швидко наповнити бюджет грошима, запроваджені тільки для залів ігрових автоматів, ігрового обладнання казино та букмекерських пунктів:

«Буде податок на дохід, але це не GGR, і податкова не знає, що з цим робити. Податок на дохід – це свого роду комісія, яку компанія сплачує за створення та реалізацію свого продукту. Гральні ж заклади, по суті, нічого не виробляють, і фіскальні органи не знають, як саме їх оподатковувати, тому вони звернулися до нас з проханням розписати ці особливості.

Окрім того, у проєкті внесення змін до Податкового кодексу відсутнє регулювання Державної податкової служби, тому незрозуміло, як проходитимуть перевірки грального бізнесу. У нас досі немає визначення, що таке GGR, але вже є податкові ставки на нього – 5% для букмекерів і 12% для казино та ігрових автоматів.

І якби запустили систему моніторингу та чітко прописали оподаткування з GGR, то бюджет України отримав би значно більше коштів, ніж із ліцензійних платежів», – констатувала вона.

Експертка додала, що у законопроєкті №2285-Д впровадження системи онлайн моніторингу не передбачене аж до 2024-го року, а це, разом із невизначеністю у сфері оподаткування, провокує високі ризики відмивання коштів:

«Окрім того, скасовано податок на виграш для фізичних осіб. Ризики відмивання коштів тепер просто скажені – онлайн-модуля немає, система податкового контролю незрозуміла. Тепер будь-хто може провести кілька мільйонів гривень через казино та вказати це як виграш.

З позитивних моментів – доступ до системи онлайн-моніторингу матиме лише Комісія з азартних ігор, приватні особи будуть відповідальні тільки за технічне забезпечення», – розповіла Мочалова.

Голова ГО заявила, що в остаточний текст проєкту закону про легалізацію грального бізнесу вже ж повернули ідею зі створенням Фонду підтримки культури, медицини та спорту, що повинен фінансуватися від податкових надходжень індустрії азартних ігор. Мочалова вважає це дивним, адже МВФ радить Україні поки що утриматися від створення будь-яких спецфондів:

«Це класний задум, але незрозуміло, хто і як буде ним розпоряджатися. Немає опису адміністрування. Тут же повно «сірих» моментів, над якими варто працювати», – сказала фахівчиня у сфері гемблінгу.

Планувалося, що кошти з цього фонду будуть спрямовуватися на лікування лудоманів. Проте експертка акцентувала на тому, що в МОЗ досі не дали визначення гральній залежності (лудоманії – прим.) як хворобі, тому невідомо, яким чином збираються будувати лікарні для лудоманів, якщо в країні відсутнє визначення хвороби та не затвердженні алгоритми її лікування. На думку Мочалової, для варто залучати та консультуватися з психологами.

Також Олена рекомендувала звернути увагу на необхідності створення ліцензійних умов для роботи лотерей:

«На сьогодні немає нових ліцензійних умов роботи лотерей. І якщо їх не було з 2012-го року по сьогоднішній день, гарантій того, що вони з’являться у вигляді класичних лотерей, я не бачу.

Цілком можливо, в Україні знову виникнуть мережі «миттєвих лотерей», які представлятимуть, по суті, термінали VLT. Але спочатку потрібно дочекатися ухвалення проєкту закону № 2285-д, після якого уряд почне роботу над законом про лотереї. І надалі майбутнє цього ринку буде залежати від ліцензійних умов».

Наостанок Мочалова зробила висновок, що Кримінальний Кодекс України потребує суттєвих змін щодо покарань, які передбачені за зайняття нелегальним гральним бізнесом:

«А ще в перехідних положеннях стаття 203-2 ККУ (зайняття гральним бізнесом) залишається без змін. Це значить, що позбавлення волі за зайняття нелегальним гральним бізнесом не буде.

Разом із високою вартістю ліцензій легалізація цього виду діяльності не є доцільною для тіньовиків, а недоопрацьований контроль забезпечить безперешкодну роботу нелегалів. І лотерея, котра працює на підставі чинного закону, але регулюється Комісією з регулювання азартних ігор, найімовірніше, повернеться до режиму роботи «космолотів», – резюмувала експертка в коментарі LoginCasino.