Експерт пояснив, чому легалізація грального бізнесу може обернутися крахом

Микола Мельник

«Голова комітету Данило Гетьманцев, заявив, що наразі до законопроєкту є 3500 правок, і відповідно потрібно ще два тижні на те щоб Комітет їх систематизував.

Нагадаю, що всі правки до другого читання відповідно до чинного Регламенту мали бути подані протягом двох тижнів після прийняття законопроєкту у першому читанні (16-го січня 2020 року), тобто 2 лютого.

Відповідно Керівнику профільного Комітету не вистачило і трьох місяців, щоб пропрацювати правки, але от за два тижні він точно впорається. Про що це говорить… або Комітет очолює не компетентна особа, або законопроєкт переглядається повторно, і змінюється сама парадигма легалізації.

В принципі, ці речі не виключають одна одну. Адже відповідно до інсайдерської інформації, баталії в комітеті точились доволі серйозні, і в найбільш критичний момент навіть хотіли вивести з під дії законопроєкту лотереї, але тут вже довелось втрутитись Офісу Президента і вчергове нагадати, що легалізація може відбутись лише на однакових умовах для всіх. Жодних винятків, навіть для любих серцю Данила Гетманцева лотерей», – вважає Мельник.

 За словами фахівця, критично важливо знизити податкове навантаження на гральну галузь, аби запобігти поширенню нелегальних закладів:  

«Прийняття законопроєкту № 2285-д без змін до податкового кодексу України не призведе до виходу ринку із тіні, адже попри шалену вартість ліцензій, яка майже немає аналогів у світі та податку на прибуток, підприємцям потрібно буде заплатити податок на валовий дохід (GGR), а також утримати на користь держави податок на виграш (18%).

Без внесення змін в податковий кодекс, ми поставимо легальні гральні заклади у менш вигідне становище, аніж нелегальні, адже нелегальні гральні заклади не будуть обмежені рамками захисту прав гравців, обмеженнями по рекламі, обмеженнями щодо місця проведення гри, «фіскальне навантаження» буде однозначно менше, з усіма хабарями, ну і головне – з виграшу гравці не будуть віддавати державі 18%.

Тобто виносячи в сесійний зал законопроєкт № 2285-д, депутати мають вносити в зал і правки до Податкового кодексу України, в протилежному разі це все буде фікцією, і чотири мільярди від грального бізнесу навряд чи підуть до бюджету.

Відразу зазначу, що я не проти податку GGR, я проти корупційної складової, яку він в собі несе, без системи онлайн моніторингу, яка відповідно до тексту законопроєкту може бути запущена лише за 2,5 роки після прийняття закону.

Без системи онлайн моніторингу GGR буде сплачуватись шляхом позазаконних домовленостей, де податківець буде рахувати шалені суми, а бізнес намагатись «домовитись». При такій системі, жодний адекватний підприємець не вийде з тіні й тим більш жодний притомний іноземний інвестор тут не з’явиться».

Мельник переконує, що нас очікує колізія із запровадженням онлайн-системи моніторингу, адже під час тендерів можливі корупційні схеми: 

«Що ж до самої системи онлайн-моніторингу, то нас ще чекають корупційні скандали щодо тендерів на розробку, як це практикується у нашій країні, але важливо інше.

Важливо, щоб сама система моніторингу не ставила собі за задачу ідентифікувати гравця. Лише передача даних щодо ставок та виграшів. Тож надмірний збір даних лише буде стимулювати гравців іти до нелегальних гральних закладів, і тоді який сенс в заявах Президента і піврічній роботі профільного Комітету Парламенту?

Я дуже сподіваюсь, що це скликання зробить щось дійсно корисне для держави, і виведе з тіні багатомільярдну індустрію», – передає слова Мельника Censor.net.ua. 

«Рейтинг Букмекерів» повідомляв, що сьогодні фінансовий комітет Верховної Ради повинен розпочати розгляд багатостраждального законопроєкту №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Операція легалізація або Чому Рада ризикує провалити голосування за законопроєкт про азартні ігри

Букмекери – єдині союзники Зеленського у питанні легалізації грального бізнесу, – політолог