Адвокат: «За допуск до азартної гри лудоманів передбачена кримінальна й адміністративна відповідальність»

Сергій Гумен

Адвокат Наталія Паленга в інтерв’ю Tvoemisto.tv розповіла, які суперечливі моменти містить законопроєкт про гральний бізнес і що в ньому недопрацьовано.

«Упродовж 10 років гральний бізнес не був законно впорядкований. Більшість підприємців займались тіньовим гральним бізнесом і заробляли кошти, які не оподатковувались. Цей законопроєкт має врегулювати всі сторони грального бізнесу. Однак він містить як недоліки, так і переваги.

Особа, яка хоче займатись такою діяльністю, повинна мати статутний капітал 30 мільйонів гривень. Це немаленька сума. Є певні вимоги до організації азартних ігор. У проєкті вказаний принцип відповідальної гри (реалізація гральними операторами програми дій, спрямованих на надання допомоги лудоманам, а також захист гравців від можливих негативних наслідків, які можуть бути викликані участю в подібних іграх).

За допуск до гри осіб з ігровою залежністю передбачена кримінальна й адміністративна відповідальність. Відповідальність несуть саме оператори азартних ігор. Якщо вони допустили залежну людину до гри, то мають повернути сім’ї грошову ставку у десятикратному розмірі. Це дуже важливо для сімей лудоманів, бо залежні люди програють великі кошти. Там вказано, що організатори грального бізнесу можуть позбавити права займатись азартними іграми особу, якщо вона сама чи члени її сім’ї першої спорідненості (дружина/чоловік, діти, батьки) подадуть заяву до оператора азартних ігор чи постановлять в судовому порядку.

На всі види гральних ігор мають обов’язково бути ліцензії, їх контролюватимуть онлайн.

Наприклад, облаштувати казино у Києві зможе тільки 5-зірковий готель, де не менше 150 номерів. Для казино мають виділити площу у 500 куб. м., залучити 50 осіб персоналу. Букмекерські контори та гральні автомати можливо буде розташовувати у 3-, 4- та 5-зіркових готелях. У столиці вони мають мати 150 номерів, в усіх інших містах 100 номерів і 300 куб. м. для студії.

Також є вимога до гральних автоматів. На одну ліцензію припадає 25 гральних автоматів. Загалом має бути не більше 40 тисяч автоматів на всю Україну.

Букмекерські контори та онлайн-ігри теж під’єднають до онлайн моніторингу. Його контролюватиме комісія – уповноважений орган, обраний парламентом. Комісія з шести людей буде єдиним органом, який регулюватиме гральний бізнес. Кандидатів також обиратиме парламент. Тільки ця комісія зможе видати, анулювати чи скасувати ліцензію. Великий ризик такого органу – необмежений вплив на гральний бізнес. Беручи до уваги те, що комісію обирає парламент, то все регулювання може зосередитись тільки в їхніх руках. Тобто комісія зможе на власний розсуд вирішувати долю ліцензій.

Ще один недолік: перехідний період для підключення систем до онлайн-моніторингу аж два роки. Отже, протягом двох років проконтролювати фінанси й врегулювати бізнес буде неможливо.

Кошти від купівлі ліцензій потраплятимуть у спеціально створений фонд. Наразі немає механізму, яким чином ці гроші направлять на освіту, медицину і спорт. На цьому етапі невідомо, чи отримає Львівщина фінансову користь від легалізації. А от витрати з бюджету будуть: на фінансування уповноваженого органу комісії.

Контроль на місцях мали би проводити правоохоронці, але як це відбуватиметься – теж не вказано», – сказала Паленга.

16-го січня поточного року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні. «За» проголосувало 260 народних депутатів.