Перший заступник голови Консультаційно-експертної ради Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Борис Баум в інтерв’ю LB.ua розповів про річний оборот сфери азартних ігор та оподаткування виграшу гравця.
Баум: «560 млрд грн – річний оборот усього ринку азартних ігор і лотерей в Україні»
– По-перше, це була математична помилка Міністерства фінансів. Як не парадоксально, але це помилка. Те, як вони порахували ці 7,4 млрд – у цьому була помилка, так! Але як ці 7,4 млрд пояснюються? Ми в цілому оцінюємо ринок азартних ігор в країні на рівні близько 60 млрд гривень. Такий оборот ринку.
– Добре – 50, порядок цифр такий.
560 мільярдів гривень ($20 млрд) – це річний оборот усього ринку азартних ігор і лотерей в Україні. У середньому оператори заробляють в залежності від того, яка у них навантаження від виду діяльності – від 10 до 13% з цього обороту. Це їхній GGR, так званий валовий ігровий дохід. Тобто, ми розуміємо, що вони заробляють близько 56 мільярдів гривень ($2 млрд).
Наша ідея була – отримати близько 10% з цієї суми. Це саме прямі податкові надходження від грального бізнесу. У цій сумі ми не рахуємо ні ПДВ, ні ПДФО, ні податок на прибуток. Рахуються тільки надходження цього спеціального податку.
Відповідно, ми говоримо тільки про спеціальний податок – ось ці 10%. Виходить в результаті це 5,4 млрд гривень. Це у випадку, якщо повноцінно ринок запрацює. І це тільки за умови введення GGR – тут дуже важлива історія.
Решта 1,5-2 млрд «добираються» шляхом збору ліцензійних платежів. Їх якраз ми оцінювали завжди на рівні 1,5 млрд гривень на рік з усього ринку. Щорічно, припустимо: 15 млн – з казино, 30 млн – це різні «онлайнщики», букмекери тощо. У підсумку, виходить 7-8 млрд гривень на рік. Тобто, підрахунки правильні, просто вони їх порахували неправильно. Ось звідси ця сума.
Тут же потрібно згадати про систему онлайн-моніторингу. Спершу ми хотіли її запустити через 2-3 роки. Але її необхідно впроваджувати негайно. Як і вводити відразу цей новий податок (GGR 10%), щоб вони відразу його платили. Тоді запуститься увесь ринок, «відбілиться».
На жаль, сьогодні вже майже минув березень. Поки цього не зроблено. Але з усім тим, ми все ж фактично запустили ринок, основних гравців вважайте – «обілили».
Той же «Космолот», той же «Паріматч». Залишився тільки «Фаворит», який не придбав ліцензію, продовжує працювати в неправовій поле. Іноземці не зайдуть сюди, поки не буде податкового законодавства. Відповідно, якщо ми приймемо цю редакцію податкового закону, вона дозволить нам зібрати гроші в бюджет і запросити сюди іноземців, які вирівняють ринок, зможуть його повністю «відбілити».
– У нас було п’ять місяців, щоб цю «колізію» все ж виправити. Але виправити поки не можуть, не вистачає голосів. Повертаючись до теми, що пропонувалося в податковому законі? Що спочатку було поганого, про що неодноразово усі говорили? Правка, яку «всунули» старі «букмекери-лотерейники», що дозволяла до 2024-го року отримати податкове відтермінування.
Всі розуміли, що вона абсолютно неправильна, і з нею зібрати будь-які податки буде неможливо. Це був аргумент. У підсумку цю правку в новій редакції законопроєкту (№2713-Д – «РБ») теж прибрали.
Наступне поправка, що значно поліпшує податкову історію, новий додатковий податок GGR. GGR – один з базових KPI в гральному бізнесі. Формула його розрахунку проста: сума усіх ставок мінус сума усіх виграшів. Цей показник відображає суму, що залишається в казино в результаті гри відвідувачів, але до погашення будь-яких оперативних витрат проєкту). Це величезні гроші! Жоден бізнес в країні не платить відповідний податок. Усі інші податки гральні оператори і так платять. Це і ПДФО, і податок на прибуток, за винятком ПДВ – у «ігорці» він відсутній.
Отже, зміни, які ми запропонували: прибрати податкові пільги, відразу платиться GGR, вирівняли усім ставки, щоб у букмекерів не було якихось переваг. ПДФО – податок на прибуток, застосовується до виграшу.
Тільки у двох країнах податки відразу обкладаються на виграш: в Сполучених Штатах Америки та Швеції. Але, в цих країнах оподаткування – річне. В Америці ти можеш фіксувати свої програші, до першого квітня – подати декларацію і надалі можеш списати витрати. У інших країнах цієї історії немає. І у нас такого немає.
Хоча у нас під час першої розмови з Оксаною Маркаровою (ексміністр фінансів – «РБ») була пропозиція. Я кажу: «Послухайте, якщо людина програла гроші, то період звітності який, один день?» Вона ж каже: «Ні – місяць!» Я спитав: «Добре, а якщо грати до нас приїде іноземець? Потрібно буде чекати місяць? » Ми цей кейс дуже довго захищали і, в принципі, майже у всіх країнах світу є та сума, з якої ти не платиш податок і сума, з якої платиш.
– Президент пропонував: «давайте, як в інших країнах!» Я відповідав, що знаю, як в інших країнах. У Латвії – з 3.5 тисяч євро, в Америці – з $2.5 тисяч.
І Президент сказав: «добре, давайте $ 2 тисячі». Чому це важливо? Тому що бізнес в онлайні і в ігрових автоматах розрахований на масову гру.
«Казиношники» самі по собі, про яких усі говорять, це великі гравці, але їх дуже мало. Відповідно, цієї суми близько $2 тисяч, в принципі, достатньо, щоб люди спокійно грали. А за великими виграшами в усьому світі стежать оператори, які є податковими агентами. Тому цю норму ми і запрошували.
Вона була архіважлива. Якби ми цього не зробили, то це було б дуже серйозним аргументом ринку не виходити «в білу». Тому що весь нелегальний «чорний» ринок, з яким ми боролися, пропонує людям безподаткову історію, а «білий» ринок – отримує відразу податки. Тому ми погодилися, що це дуже важливо…
Раніше пан Баум розповідав, що в Україні наразі працює до 1000 нелегальних гральний закладів.