З моменту запуску процесу ліцензування операторів грального бізнесу Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей минуло понад два місяці, проте жодна іноземна компанія не подала заявки на отримання дозвільних документів для роботи на території України.
Кучухідзе – про вихід іноземних компаній на наш ринок
На думку голови Гемблінг асоціації Антона Кучухідзе, західні інвестори не поспішають виходи на наш ринок, адже народні депутати досі не проголосували за лібералізацію податкових ставок для сфери азартних ігор.
«Ринок поступово розширюється. Окрім онлайн-казино отримали ліцензію букмекери, а також два наземних казино – в Одесі та Львові. Одним з головних переваг легалізації грального бізнесу було те, що є синергія між туризмом, азартними іграми, готелями. І ось вам показник – перші казино з’являться в улюблених туристами Львові та Одесі.
Так, вистачає складнощів. Є тіньовики, політикани, критикани, які виступають проти азартних ігор. Є непродумані рішення. Вкрай важливо зниження податкових ставок. Сьогодні вони – просто захмарні.
Зміни до податкового кодексу, які були внесені у 2016-му році, не мають нічого спільного з адекватністю функціонування ринку. І приймали їх лише для стимулювання відходу ринку в тінь.
Уся податкова база повинна бути переглянута. Відповідний законопроєкт (2713-д) погодили ще в липні. Але поки ухвалити його так і не вдалося, хоча вже змінили деякі базові умови оподаткування.
Не усіх влаштовує, але це краще, аніж те, що маємо на цей момент. Так, пропонується виключити оподаткування виграшів в азартних іграх, якщо приз більш як 8 мінімальних зарплат (зараз 48 тисяч гривень).
Також документ виключає норму про потрійну вартість ліцензії для компаній. Але пропонується, щоб крім податку на прибуток підприємства платили ще й податок на дохід (на валовий гральний дохід). Йдеться про GGR – різницю між ставками та виграшем. Обговорення йдуть навколо ставки податку…
Важливо розуміти, що без зниження податкових ставок на український гральний ринок не зайде західний інвестор. Жодна велика закордонна компанія, жоден великий гральний гігант поки не піддався на ліцензію в Україні.
І як мені стало відомо з кулуарів, з прямого спілкування з представниками західних компаній, їх не влаштовують податкові ставки, які є сьогодні в Україні. Вони хочуть визначеності. Щоб правила гри були зрозумілі і встановлені хоча б на якийсь певний проміжок часу. Точно знаючи податкові ставки, можна написати бізнес-план. А європейці працюють по бізнес-плану. І це нормальна практика.
Якщо вони беруть за основу сьогоднішні податкові ставки і думають, що ті будуть існувати, наприклад, ще 5 років, їм нецікаво. «На такому ринку, з такими податками, ми не заробимо, – кажуть вони – Немає сенсу сюди і заходити».
А ринок – прекрасний, великий. Плацдарм для розширення свого впливу в країнах СНД, Середньої Азії. Є можливість розширюватися, масштабуватися, залучати нову категорію гравців. Але за такого податкового навантаження цей бізнес математично не вигідний.
І якщо депутати все ж хочуть зробити цей ринок максимально відкритим і доступним, їм треба голосувати за зміни до закону, знижуючи існуючі податкові ставки. І те, що пропонується в оновленій версії 2713-д – прибрати потрійну ліцензію – це можна вітати. Хороший сигнал для інвесторів. Що усі платежі лібералізуються. Тепер важливо, щоб проєкт закону, нарешті, був проголосований», – передає слова пана Кучухідзе видання «Коментарі».
Днями «Рейтинг Букмекерів» інформував, що Верховна Рада наприкінці березня – на початку квітня вдруге спробує розглянути низку законопроєктів щодо оподаткування сфери азартних ігор.