Керівний партнер юридичної компанії VigoLex Ганна Буяджи сумнівається у законності процедури призначення голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. За її словами, ситуація дуже суперечлива та неоднозначна.
Що не так з формуванням складу Комісії з регулювання азартних ігор: роз’яснення Буяджи
«Нагадаю, що Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», у народі більш відомий як закон про азартні ігри, набрав чинності 13-го серпня 2020-го року. Відповідно до п. 8 Прикінцевих і перехідних положень, Кабмін зобов’язаний у двомісячний строк із дня набрання чинності законом забезпечити утворення та фінансування Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Як не дивно, цього разу уряд досить пунктуальний, оскільки 23-го вересня 2020-го року ним було прийнято рішення про створення Комісії та затверджено положення про неї. Усе було б добре, якби не одне «але» – законодавчий «ляп» у вигляді двох різних процедур формування Комісії в одній статті закону (ст. 7). Згідно з обома процедурами, прописаними в законодавчому акті, членів Комісії призначає уряд, проте за однією процедурою конкурс проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби, а за іншої – спеціальна комісія, створена при Кабміні.
Проте навіть цей прорахунок законодавця зараз не є найбільшою проблемою, оскільки уряд вирішив діяти блискавично та за «третьою» процедурою, взагалі не передбаченою в законі про азартні ігри. Так, 5-го жовтня 2020-го року Кабмін ухвалив розпорядження «Про необхідність призначення на вакантну посаду голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей».
З тексту документу зрозуміло, що Національне агентство з питань державної служби (НАДС) має розглянути документи бажаючих взяти участь у доборі та передати потім їх міністру Кабінету міністрів для проведення співбесіди з кандидатами.
Уже 6-го жовтня 2020-го року вакансії голови та членів Комісії з’явилися на Єдиному порталі вакансій державної служби, причому строк подання документів був встановлений з 7 жовтня до 17:00 12 жовтня 2020 року.
Маючи значний досвід підготовки, заповнення та подання документів на різні високі державні посади, скажу, що зібрати повний комплект документів за такий короткий строк практично неможливо. При цьому кандидатам ще потрібно заповнити електронну декларацію про свій майновий стан, що теж завдання не з легких. Я припускаю, що такі короткі строки на подання документів можуть свідчити про те, що особи, які обійматимуть посади голови та членів комісії, уже наперед відомі й в них уже готовий необхідний пакет документів.
Але це тільки моє припущення, а зараз повернімося до більш практичних питань: де ж відкритий та прозорий конкурс? Чому не передбачено проходження тестів на знання законодавства та на абстрактне мислення, як це визначено Законом України «Про державну службу»? Давайте розбиратися.
У зв’язку із встановленням карантину в Україні 18-го квітня 2020-го року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – закон про Держбюджет). Цим законом тимчасово призупинені норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу. На час карантину та 30 днів після його закінчення діятиме процедура тимчасового добору на посади державної служби шляхом укладання строкового контракту.
Наразі діє урядовий порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину. Добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби відповідно до цього порядку здійснюється у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю виконання завдань і функцій державних органів на період дії карантину.
З аналізу розпорядження про призначення голови комісії можемо припустити, що застосовується передбачена порядком процедура призначення шляхом укладення контракту, хоча прямого посилання на вказаний порядок дане Розпорядження не містить.
Таким чином, відбір членів комісії має відбуватися за якоюсь оригінальною процедурою, не передбаченою чинним законодавством, шляхом «проведення співбесіди» міністром Кабінету міністрів. І це ніби не вважається порушенням. Водночас у мене є обґрунтовані сумніви щодо законності таких дій.
Як вже говорила вище, законом про держбюджет тимчасово призупинено дію норм Закону України «Про державну службу» та Закону «Про центральні органи виконавчої влади», але аж ніяк не закону про азартні ігри, який визначає особливий порядок обрання та призначення членів комісії.
Отже, на мою думку, розпорядження про призначення голови комісії, де застосований спеціальний порядок, є як мінімум оспорюване, а як максимум – відверто незаконне, оскільки ухвалене всупереч імперативним положенням закону про азартні ігри.
Цього проколу також могло не бути, якби при ухваленні закону про азартні ігри законодавець не намагався «вигадати велосипед», а застосував «звичайну» процедуру обрання членів комісії, визначену законом про державну службу, тоді тимчасове призупинення дії його норм дозволило б легально застосувати спеціальний порядок, ухвалений Кабміном на час карантину. Але в Україні все як завжди…
Що ж, чекаємо на продовження. Цікаво, чи закінчиться цей процес гучними судовими справами, чи українці знову мирно погодяться на непрозорі схеми обрання та призначення високопосадовців за принципом «політичної доцільності» та «виходячи з потреб часу»?», – резюмував пані Буяджи для порталу LoginCasino.
Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», автор реформи ринку азартних ігор Борис Баум, якого вважали головним претендентом на посаду очільника регулятора грального бізнесу, днями зняв власну кандидатуру з конкурсу.
Водночас у мережі стали відомі можливі імена членів Комісії з регулювання азартних ігор. За інформацією джерел, найімовірніше, новостворений орган очолить Олена Водолажко, яку називають людиною олігарха Ріната Ахметова.