56 млн щорічно: чи виправдані видатки на функціонування Комісії з азартних ігор і лотерей?

Владислав Стародубцев

У проєкті державного бюджету на наступний рік, який нещодавно представив Кабінет Міністрів, є положення про виділення фінансування для Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей суми у розмірі 56,07 млн гривень. Кореспондент «Рейтингу Букмекерів» під час круглого столу, присвяченого питанням легалізації азартних ігор, розпитав експертів наскільки виправданими є такі витрати на утримання новоствореного органу.

Чи виправдані видатки на функціонування Комісії з азартних ігор і лотерей?

Співзасновник «Української фабрики думки», аналітик, економічний експерт Юрій Гаврилечко, порівнюючи видатки на функціонуванні інших державних органів, прийшов до висновку, що витрати на утримання Регулятора цілком прийнятні:

«Якщо зважати на витрати аналогічних органів виконавчої влади, то менше, аніж на функціонування Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, у бюджеті передбачено тільки на одну (33 млн). Тобто за витратами – цей показник другий знизу.

Якщо порівняти з НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – прим.), у якої майже мільярд… цілком адекватні гроші. Ба більше, з 56 мільйонів тільки трохи більше як 30 млн – це витрати безпосередньо на заробітню платню.

Витрати державного бюджету на утримання Регулятора – це трохи менш як 1,5% прогнозованої дохідної частини від продажу ліцензії. Якщо операційні витрати на контроль та звітність складають 1-2%, то вони вписуються в стандартну практику управлінського керування. Адміністративні витрати близько 1-2% – це нормально», – розповів експерт.

Завдяки роботі Регулятора Україна отримає значно більше коштів та користь, аніж видатки на роботу цього органу, таку думку висловила генеральний директор «Premier Hotel Palazzo» Олена Шуліка.

«Якщо ця Комісія дасть можливість згенерувати велику кількість ліцензій, які будуть відповідати закону, надасть можливість зайти міжнародним операторам, розвиватися готельним мережам, котрі сьогодні розглядають закон про гральний бізнес як серйозну інвестиційну складову для розвитку та перспективи».

Партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко вважає, що для роботи Регулятора 56 млн грн – це невеликі кошти, позаяк орган окрім видачі ліцензії повинен займатися розробкою модулю державного онлайн-моніторингу:

«Напевно, першочергово можна говорити оцінювально та в порівнянні. Бюджети аналогічних регуляторів в інших країнах світу кратно більші за суму, яка зараз затверджена. Щобільше, при відкритті та створенні ринків такі бюджети повинні бути кратно вищі, тому що на сьогодні у Комісії одне з головних завдань – це створення системи онлайн-моніторингу. На цей процес необхідна велика кількість коштів.

Швидше за все, буде складно працювати Регулятору з таким бюджетом, але я – оптиміст.

«Найімовірніше, за ці гроші ми отримаємо в найкращому випадку – можливість протягом року розробки та затвердження ліцензійних умов і перевірку Комісією операторів на предмет відповідності умов дотримання з боку операторів. На систему моніторингу цих грошей точно не вистачить, однозначно», – доповнив думку Кузьменка пан Гаврилечко.

Натомість політолог-міжнародник Антон Кучухідзе звернув увагу на можливу високу ефективність роботи Комісії з азартних ігор:

«Є одна особливість: не все вимірюється грошима, що виділяються. Є феномен ефективності роботи і навіть за такого мінімального фінансування, феномен ефективності Комісії буде набагато більший, аніж у всіх антикорупційних органів разом узятих.

Україна щорічно витрачає мільярди гривень на функціонування антикорупційних органів, а, за офіційною статистикою Держстату, за перший квартал цього року держава отримала з антикорупційних справ 24,5 тисячі гривень. Ось і вся ефективність.

Треба враховувати, що цей Регулятор має спеціальний статус і він бізнесово-орієнтований. Це не класична бюрократична машина, що робить щось заради процесу. Відсутність коштів від продажу ліцензії – це політичний конфлікт, у виникненні якого влада абсолютно не зацікавлена», – вважає фахівець грального ринку.

«Одна ліцензія покриває вісім років функціонування Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з таким бюджетом», – додав Гаврилечко.

Водночас голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» Олена Мочалова зауважила, що можуть виникнути певні корупційні ризики, позаяк штат Регулятора зароблятиме 15 тисяч гривень на місяць:

«Якщо 35 млн на рік буде витрачатися на зарплати працівникам Комісії та апарату, а це 200 осіб, виходить по 15 тисяч гривень на місяць. Виникає запитання: чи не буде корупційних ризиків?

Мені здається, що видатки на заробітні плати повинні бути більшими», – резюмувала пані Мочалова.

«Між іншим, якщо згадати досвід США, то там працівники регулятора заробляють у кілька разів більше за аналогічну відповідальність.

У нас в законі відповідальність прописана, а заробітні плати, чесно кажучи, трошки неспівмірні роботі. Навіть якщо взяти до уваги, що перший квартал піде на формування Комісії, а тому зарплатний фонд буде розподілений на 9 місяців. По 18 тисяч на місяць, а це – невеликі гроші», – підсумував економічний аналітик Юрій Гаврилечко.