Доктор політичних наук, директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко розповів про три способи, що прописані у законі про легалізацію азартних ігор, за допомогою яких гравець або члени його родини можуть самообмежити таку особу від гемблінгу.
Петренко: «Завдяки легалізації ми отримали дієві механізми захисту осіб з гральною залежністю»
«Корисні речі, які варто знати про легальний гральний бізнес, навколо якого формується багато міфів. Сьогодні напишу про недопуск лудоманів (людей з ігровою залежністю) до гри. Це важливе питання, про яке мають знати як самі лудомани, так і їхні родичі».
Пан Петренко нагадує, що гравець може самообмежети себе від азартних ігор не чекаючи рішення оператора. Відповідна можливість прописана у пункті 7 статті 16 профільного закону про легалізацію гемблінгу.
«Цитую: «Фізична особа може самостійно обмежити себе у відвідуваннях гральних закладів та в участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу».
При цьому заяву можна подати в письмовій чи електронній формі, тобто витрачати час на відвідування якихось установ не потрібно. Бланки заяви про самообмеження мають бути у кожному гральному закладі. Зразок заяви про самообмеження можна знайти на сайті Уповноваженого органу.
Найголовніший момент – заяву про самообмеження не можна відкликати. Тобто лудоман не зможе спочатку написати заяву, наприклад, під тиском родичів, а потім піти її забрати й продовжити грати. Також важливо, що подання заяви будь-якому організатору азартних ігор або Уповноваженому органу розглядається як подання заяви всім організаторам азартних ігор на території України. Тобто подавши заяву в Києві ви не зможете грати й, наприклад, в Одесі».
Існують і інші шляхи обмеження особи від гемблінгу, підкреслює Петренко. За його словами, є ще два способи, окрім самообмеження за заявою самого гравця. Мова про можливість написання заяви від членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників або за рішенням суду.
«Тому, коли вам будуть розповідати, що легальний гральний бізнес сприяє розквіту лудоманії, то знайте, що це фейк, адже лише завдяки легалізації ми отримали дієві механізми захисту людей, які мають проблеми з грою та їх родин.
«Нелегалам» все одно, хто в них грає, а от легальні оператори за порушення антилудоманних норм будуть отримувати величезні штрафи й можуть бути позбавлені ліцензії.
Це занадто дорога ціна, щоб легковажно давати можливість лудоману грати», – підсумував Ігор Петренко на сторінці у Facebook.
Як інформував «РБ», голова Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе вважає, що внормування питання оподаткування операторів азартних ігор – це сигнал внутрішнім і зовнішнім інвесторам.