Податкове навантаження на легалізований гральний бізнес підштовхує гравців ринку залишатися в «тіні», таку думку у колонці для «Економічної Правди» висловив генеральний директор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Вадим Місюра. Окрім цього, він розповів, як знайти компроміс між інтересами держави і бізнесу у питанні оподаткування майбутніх учасників ринку азартних ігор.
Місюра на конкретному прикладі розповів, чому треба лібералізувати податкові ставки для учасників ринку азартних ігор
«Легалізувавши сферу азартних ігор, держава задекларувала появу ще одного суб’єкта економічний діяльності – ігрової індустрії. За прогнозами експертів, ця сфера повинна створити тисячі робочих місць, залучити іноземні інвестиції і поповнювати держбюджет на 5 мільярдів гривень на рік. Однак це можливо за однієї умови: якщо буде збалансована податкове навантаження на новоспечений бізнес.
Минуло більше ніж три місяці з моменту прийняття закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», а питання податків все ще залишається каменем спотикання.
Щоб сфера азартних ігор в Україні запустилася, депутати запропонували податковий законопроєкт 2713-Д.
Документ передбачає низку змін до Податкового кодексу, щоб нова сфера економіки отримала шанс на старт. Однак уряд опублікував ряд критичних зауважень, без альтернатив і простору для обговорення.
Дискусія про майбутнє індустрії знову зайшла в глухий кут. Законопроєкт залишається в «підвішеному» стані, а індустрія може опинитися під тиском. Де істина, і чи є вихід з даної податкової колізії?
Якщо не внести зміни до Податкового кодексу, сумарне податкове навантаження на азартний бізнес складе більш як 75%.
Гравець, який робить ставку, обов’язково платить податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 19,5%. Оператор, що купив ліцензію за 141-240 млн грн, платить податок на валовий ігровий дохід (GGR) і податок на прибуток – по 18% кожен. Співробітник закладу вносить єдиний соціальний внесок (ЄСВ) в розмірі 22%.
До речі, до впровадження державної системи онлайн-моніторингу передбачена потрійна оплата від вартості ліцензії для беттингу (450 млн грн), онлайн-казино (90 млн грн) і індивідуальної плати за ігровий автомат.
Важливо також враховувати, що маржинальність у сфері азартних ігор різна. Якщо казино і зали ігрових автоматів можуть одержувати чистий прибуток на рівні 10-15%, то маржинальність беттингу становить 5-7%. Це обумовлено тим, що результат ставок залежить не тільки від удачі, але й від уміння гравців. Відтак, вони можуть «забирати» у бізнесу гроші.
Іншими словами, у низькомаржинального грального бізнесу не залишається ресурсів на прозорий і законний запуск. Держава своєю політикою оподаткування підштовхує власників бізнесу шукати обхідні шляхи розвитку. При цьому в коридорах влади вже кілька років анонсується податкова лібералізація як одна з антикорупційних стратегій.
Депутати стверджують, що податковий законопроєкт допоможе гральному бізнесу уникнути колапсу під час старту і збалансує фіскальне навантаження.
Згідно з проєктом, організатори азартних ігор зобов’язані платити податок на прибуток в розмірі 18%, ЄСВ зберігається на рівні 22%. У частині змін законодавець пропонує знизити ставку валового ігрового доходу GGR.
Гральний податок на букмекерську діяльність може становити 5%, онлайн-казино і онлайн-покер – 10%, казино і зали ігрових автоматів – 12,5%.
Проєкт також захищає гравців і пропонує скасувати сплату ПДФО. Чому? Середній чек гравця в країні невисокий, якщо виходити з даних ігор в лотереї. Якщо його оподаткувати, то національні оператори перестануть бути конкурентоспроможними. Гравці підуть на міжнародні офшорні сайти, де їхній виграш не буде обкладатися податком.
Проте в уряду знайшлися контраргументи. Мінфін і ДПС наполягають на позиції, що не можна допустити скасування податку на доходи фізичних осіб. На їхню думку, це веде до прецеденту нерівності: права гравців в країні будуть захищені сильніше, аніж права інших фізичних осіб.
На погляд законодавця, наведений контраргумент не враховує специфіку оподаткування гравця: є висока ймовірність програшу, прибуток – не гарантований, виграш у гравця – це не дохід у чистому вигляді.
Також Мінфін побоюється, що знижений ігровий податок GGR зменшить бюджети громад. Умовно кажучи, якщо в обласному центрі відкрито ігровий зал, то місцевий бюджет може недоотримати необхідні йому кошти через Держфонд. Це застереження було враховано законодавцем раніше.
Прикінцеві положення закону про азартні ігри передбачають, що 50% оподаткування спрямовується до місцевих бюджетів, а 50% – до Держфонду на розвиток спорту, культури і медицини. Тобто при зниженні податку GGR паритетність розподілу податків дотримана.
Якщо говорити про успішний міжнародний досвід, дорогі ліцензії передбачають відносно знижені ставки податків. Також вводиться один ключовий податок: або податок на прибуток, або податок на GGR.
Так, середня ставка GGR в Європі становить 15% за умови, що вона встановлена після того, як ринок встав на ноги. У Білорусі запроваджено податок формату 4х4: і податок з виграшу гравця, і податок з оператора складають 4%.
В Угорщині ставка GGR – 15%, відкрити казино можна з капіталом у 180 тисяч євро, а плати за ліцензію немає. У більшості країн виграші звільняються від обкладення податком на доходи фізичних осіб, тобто влада намагається збалансувати фінансове навантаження на нові сегменти економіки.
Розглянемо один з найуспішніших прикладів лібералізації оподаткування індустрії. Після легалізації грального ринку у 2011-му році Естонія запровадила обов’язкове ліцензування вартістю 48 тисяч євро. Отримати ліцензію можна онлайн за кілька днів. Також гральний бізнес платить 5% податку від валового ігрового прибутку (GGR). Фіскальна політика країни не передбачала додаткового оподаткування гравця, операторів азартних ігор або співробітників цієї сфери.
Крім того, не всі іноземні оператори можуть отримати ліцензію: опція доступна тільки компаніям, що розташовані на території країни. Іноземні сайти, у котрих немає ліцензії, одразу ж блокуються. Результат – значне поповнення бюджету і прозорість роботи системи.
Є і менш надихаючі кейси. У Польщі бюджет недоотримує сотні мільйонів, тільки 9% ринку припадає на ліцензії. Головна причина колапсу індустрії під час старту – дорожнеча ліцензії у зв’язці з високими податками. Податок з обороту і податок з доходу гравця складають 12%.
Гравці вирішили, що потрібно шукати більш вигідні умови для себе, пішли до офшорних операторів і не повернулися. Сьогодні близько 90% від загального обороту гральної індустрії дістається саме іноземним «сірим» зонам. Сфера азартних ігор так і не принесла Польщі очікуваної економічної вигоди.
Україна поки не поспішає лібералізувати політику оподаткування, хоча країна як ніколи зацікавлена в розвитку локальних сегментів бізнесу, партнерстві з міжнародними інвесторами, поповненні державного бюджету.
Невипадково Володимир Зеленський задекларував амбітну мету: за його каденції увійти у топ-10 рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business.
Для попередження маніпуляцій і домислів: бізнес готовий платити податки і отримувати ліцензії для законної діяльності. Він також готовий обговорювати компроміси і спільно працювати над концепціями. Стовідсоткового консенсусу досягти буде важко, але прагнути до цього необхідно.
Наприклад, якщо мова йде про обов’язкове впровадження ПДФО, то, можливо, слід встановити суму мінімального виграшу, з якого не буде стягуватися податок. Це один з варіантів, який дасть можливість бізнесу не втратити середньостатистичного гравця і врахувати позицію держави.
Упевнений, що таких альтернатив може бути куди більше.
Бізнес, виступаючи двигуном прогресу нашого суспільства, продовжує вірити, що цивілізована співпраця можливо навіть в питаннях податків і зборів. Адже нова комплексна державна політика після десятиліття панування «сірих» зон і корупції заслуговує ефективної реалізації», – резюмував генеральний директор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства.
Зазначимо, що законопроєкт №2713-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей» понад 5 місяців готується до першого читання у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Раніше очільник цього комітету, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Данило Гетманцев зізнався, що не розуміє, для чого потрібна лібералізація податкових ставок для сфери азартних ігор.
Як інформував «Рейтинг Букмекерів», у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей запрацював вебсайт.