Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник розповів про проблеми, через які гальмується процес запуску легального ринку азартних ігор. Також експерт запропонував до наступного року продовжити перехідний період для сфери азартних ігор, щоб національний регулятор міг усунути усі неточності та хиби.
Мельник: «Без змін в чинне законодавство неможливо запустити ринок азартних ігор»
«21-го грудня 2020-го року відбулась доволі знакова подія: Кабінет Міністрів України нарешті затвердив ліцензійні умови у сфері організації і проведення азартних ігор.
Нарешті оператори грального бізнесу отримали можливість вийти з «тіні», придбати ліцензії і почати спокійно працювати в Україні. На скільки, звичайно, це можливо в Україні.
Втім не все так райдужно. Через те, що спеціальний закон приймали поспіхом і зі складнощами, і остаточна його редакція виявилась, м’яко кажучи, не досконалою.
По-перше, з під дії Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» були виведені лотереї. Тут слід подякувати лоббі «лотерейників», яке в парламенті очолював славнозвісний Гетманцев.
Ну а по-друге, закон передбачив необхідну сертифікацію грального обладнання, що, звісно, вірно, але…для цього необхідно внести відповідні зміни в Закон України «Про стандартизацію». Чому про це ніхто не подумав при голосуванні за легалізацію грального бізнесу? Думаю, що причина полягає в тому, що попри всю боротьбу «лотерейників», «тіньовиків» і «операторів легального бізнесу» певні моменти просто випали з уваги.
А можливо, це було зроблено спеціально для того, щоб відтермінувати запуск легального ринку гемблінгу і дати ще півроку-рік «тіньовому ринку» спокійно попрацювати обманюючи гравців і завозячи кеш «на верх».
Як би там не було, але наразі без змін в чинне законодавство запустити ринок грального бізнесу неможливо, адже за один день неможливо розробити сертифікаційні умови, синхронізувати українські сертифікаційні умови з аналогічними умовами ЄС і США.
Ну і якщо ми хочемо, щоб гроші на обладнання не йшли з країни, то треба дати можливість українським виробникам запуститись, а це питання не одного дня.
Тож, як не крути, ми знову постали перед вибором зробити швидко і погано, чи трохи витратити час і зробити по-людськи. На мою думку, найбільш прийнятним сценарієм було б зробити перехідний період до 1-го січня 2022-го року, і за цей час впорядкувати всі неточності в законах, що стосуються грального бізнесу і технічних регламентів для грального обладнання, і дати час Регулятору адаптуватись до змін, а Кабміну створити умови для українських виробників грального обладнання.
Це дозволить вбити зразу декілька зайців. По-перше, інвестори почнуть купувати ліцензії і спокійно готуватись до відкриття гральних закладів, по-друге, будуть створені умови для виробництва українського обладнання, що створить додаткові робочі місця, по-третє, ринок відчує, що держава дійсно зацікавлена в нормальній роботі гемблінгу в Україні.
Але щоб все це відбулось, необхідно, щоб ці питання були винесені в зал вже найближчої сесії, а також паралельно врегульовані питання оподаткування, про що я вже не раз писав. І за таких умов ринок азартних ігор в Україні отримає шанс, у зворотному випадку ми втратимо ще декілька років, а бюджети всіх рівнів навряд чи отримають заплановані 7 млрд грн», – підсумував пан Мельник у власному блозі на сайті «Цензор.Нет».
Як раніше інформував «Рейтинг Букмекерів», частина коштів від продажу гемблінг-ліцензій буде спрямована на створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку, про це розповів директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.