Співзасновник «Української Фабрики Думки», аналітик, економічний експерт Юрій Гаврилечко радить народним обранцям поквапитися з прийняттям у першому, другому читанні та в цілому законопроєкту №2713-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей», позаяк ухвалення цього документа дозволить повноцінно запустити ринок азартних ігор.
Гаврилечко назвав умову отримання надходжень від грального бізнесу цьогоріч
«Найважливішим економічним законопроєктом вересня, безумовно, буде проєкт Держбюджету 2021. До 15-го вересня Кабмін має подати проєкт головного фінансового документа країни в парламент, і якщо монокоаліція, як минулого року, сконцентрується на його розгляді, то встигне прийняти бюджет на майбутній рік вже цієї осені.
Першочергових завдань, вирішення яких стоїть на порядку денному в укладачів держбюджету не так багато, але всі вони дуже важливі:
Для вирішення всіх цих пріоритетних проблем необхідні гроші. А гроші до держбюджету потрапляють (переважно) у вигляді податкових надходжень.
Влітку цього року парламент проголосував, а президент підписав законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», який вже став законом.
Реалізація його положень повною мірою, дозволила б додати до держбюджету, як мінімум, 4,4 млрд грн. Але цьому завадили об’єктивні обставини у вигляді неприйняття на літній сесії законопроекту №2713-Д, за яким до Податкового кодексу повинні були бути внесені зміни щодо скасування податку на виграш для фізичних осіб і відстрочки впровадження оподаткування валового ігрового доходу (мова про Gross Gaming Revenue, скорочено – GGR).
Для чого це було необхідно і чому так важливо зараз, коли формується Держбюджет 2021? Скасування податку на виграш для гравців – це один з механізмів стимулювання для іноземних туристів, необхідний для залучення їх на український гральний ринок.
Відстрочення ж введення податку на GGR – це інструмент подвійного призначення. З одного боку така норма мінімізує корупційні ризики щодо визначення суми валового ігрового доходу та повноцінного запуску державної системи онлайн-моніторингу (її запуск розрахований на два з половиною роки). З іншого боку, така відстрочка дозволить операторам грального ринку окупити вкладення в інфраструктуру ринку.
Якщо ж введення GGR не відкладати, то такий крок, по суті, залишить ринок без змін. Онлайн-казино отримають пріоритет в конкуренції (у них немає GGR) і добре себе будуть почувати лотереї, які не хочуть, щоб інші види азартних ігор розвивалися в країні.
Нагадаю, що з 2009-го року, коли гральний бізнес був «заборонений» в Україні і досі, під нього не було створено ні спеціальних приміщень, ні техніки немає, ні систем контролю і обліку гравців. Все це треба буде закуповувати, встановлювати і обслуговувати. А вартість ліцензій для операторів ринку грального бізнесу в Україні – одна з найвищих у світі, якщо не найвища. Тому без додаткових заходів стимулювання не варто розраховувати на швидкий розвиток ринку. А без такого розвитку – грошей не буде не тільки в операторів, але і в бюджеті України від цього виду діяльності.
Однак, законопроект №2713-Д внесений до порядку денного парламенту і на другий пленарному тижні – 15-18 вересня – народні обранці повинні його розглянути. Для того, щоб перші гроші від грального бізнесу (у вигляді плати за ліценції) потрапили до держбюджету вже до кінця цього року, законопроєкт в цілому бажано прийняти вже на третьому пленарному тижні – 6-9 жовтня. Тоді кошти від ліцензійного збору з операторів, швидше за все, надійдуть ще в цьому році.
Тільки прості і прозорі правила ведення бізнесу є основою його розвитку і, відповідно, зростання платежів до бюджету», – написав пан Гаврилечко у власному блозі на сайті «Кореспондент».
Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», після ухвалення законопроєкту №2713-Д на гральний ринок України можуть зайти 6-8 іноземних букмекерських компаній.