В Африці, на горизонті, третій кваліфікаційний етап за вихід на чемпіонат світу. У гості до конголезців приїздить одна з найсильніших збірних континенту.
Як показав минулий КАН, Африка та низька результативність – одне ціле. Власне, нічого не змінюється вже котре десятиліття. Ось і у найближчих матчах плей-оф на підвищену активність збірних у передніх лініях навряд чи варто очікувати. Прагматизму таким коучам як Ектор Купер (Конго) та Вахід Халілходжич (Марокко) не позичати. Обидва насамперед вибудовуватимуть тактичні схеми від оборони, а вже в атаці – як складеться.
На жаль, конголезці у січні не були задіяні в кубку африканських націй, у зв’язку з чим немає повної картини стосовно їхніх кондицій напередодні ключової двоматчевої битви. Щодо марокканців, то грунти для роздумів вдосталь після побаченого в взимку. «Атлаські леви» в черговий раз проявили себе дисциплінованою збірною (насамперед в оборонних порядках) й готовими будь-якої миті здивувати опонента в атакуючих потугах.
Не беруся стверджувати, що гостям вдасться матеріалізувати свою перевагу в індивідуальній майстерності, оскільки історично Конго є незручним суперником для Марокко (у пасиві «левів» лише дві вікторії за півстоліття). Відмінною особливістю марокканців у минулому КАН було те, що вони збирають доволі багато порушень.
Технічна оснащеність підопічних Халілходжича дається взнаки. За п’ять поєдинків даного турніру Ен-Несірі та Ко зібрали на собі фолів у такій кількості – 30, 18, 22, 21 та 8. В останньому випадку в суперниках були Коморські острови, що й пояснює відсутність конкурентності й боротьби. Конголезкі «леопарди» однозначно вдадуться до силового футболу, котрий властивий переважній кількості збірних на континенті.