Партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко у подкасті для Ukrainian Gaming Week розповів, чому іноземні гемблінг-компанії не поспішають виходити на ринок України, а також пролив світло на процес сертифікації грального обладнання. «РБ» наводить текстову версію розмови.
Кузьменко озвучив два фактори, через які іноземні компанії поки не виходять на ринок азартних ігор України
Ми бачимо величезний інтерес з боку національних операторів, які де-факто вже почали отримувати ліцензії, приймати ризики, що існують з точки зору недостатності регулювання.
Але, також, у нас досить великий пул іноземних клієнтів. Це, як правило, великі міжнародні компанії, які займаються гральним бізнесом і у них ринок України викликає величезний інтерес.
Мова і про онлайн сегмент, і про наземний сегмент. У таких компанії є дуже великі інвестиційні плани у напрямку України. Усі вони активно стежать за розвитком подій на українському ринку, але поки не готові приймати рішення про вихід на ринок через низку факторів, оскільки ризики досить високі.
По-перше, це податкова система. Усі чекають прийняття законопроєкту з регулювання податків для азартних ігор, а також є питання сертифікації турбують всіх іноземних операторів. Оскільки іноземні сертифікати не приймаються, а у частині національної сертифікації ясність поки відсутня.
Спробую дуже коротко пояснити цю ситуацію, не заглиблюючись в юридичні тонкощі. На сьогодні у нас не існує спеціального технічного регламенту, який регулює питання сертифікації, а, згідно із законом про технічний регламент і оцінку відповідності, сертифікація є добровільною. Про це говорить стаття 24 зазначеного закону.
Сенс її полягає у наступному: якщо якась сертифікація не передбачена, відсутній тех.регламент, ця сертифікація добровільна.
Що це означає в розрізі грального обладнання та його сертифікації? Де-факто, якщо слідувати букві закону, оператор може звернутися до будь-якого органу сертифікації і запитати: «а чи можемо ми сертифікувати ось це?». І орган сертифікації скаже можна чи ні. Якщо так, то відповідно, проведе сертифікацію і видасть сертифікат. Де-факто ми маємо досить велику кількість сертифікатів у операторів, які вже пройшли цю процедуру, ще до затвердження переліку обладнання, орієнтуючись на сам закон.Ще до затвердження центрів сертифікації, які були два рази опубліковані.
Чому виникла така помилка? (на сайті регулятора спершу був опублікований один список компаній, але згодом його видалили, опублікувавши інший – «РБ») Тому, що серед компаній, які були затверджені в цьому списку, не виявилося таких, які б дійсно проводили сертифікацію.
Зараз ми розуміємо, що оператори, маючи сертифікати, не можуть їх надати на розгляд Комісії, а регулятор не може їх прийняти, оскільки органи сертифікації, що видали ці сертифікати, не є частиною списку.
У цьому напрямку зараз також ведеться робота, наскільки нам відомо, і в першу чергу Комісією, тому що регулятор зацікавлений у запуску ринку. Вони збирають інформацію від центрів сертифікації, які таку сертифікацію проводять. І відповідно будуть комунікувати з НАУ – це орган, який акредитує усі центри сертифікації. І за законом, фактично зобов’язаний визначати, хто в принципі може проводити таку сертифікацію. Ми очікуємо, що цей список, який сьогодні існує, буде розширено. І туди потраплять компанії, що фактично проводять сертифікацію. Ринок зможе запуститися.
З точки зору закону там є дуже багато тонкощів, і відгалужень цього процесу, але, мабуть, у Комісії є певна комунікація з НАУ, і вони вибрали той шлях, по якому йдуть. За нашим аналізом, шлях міг би бути простішим. Досить було б опублікувати реєстр поточних центрів, яких більш як 300. Оператор би обрав будь-який з них. Але, мабуть, через комунікації бюрократичних процесів чомусь цей шлях не був обраний, відповідно зараз трохи складніше. Ми сподіваємося, що найближчим часом список буде розширений і сертифікати, котрі вже видані, будуть прийматися.
Оскільки компанії, які на сьогодні в списку, не всі з них в принципі можуть проводити сертифікацію. Деякі з них кажуть, що ми могли б, але нам треба розібратися з цим питанням. Відповідно, це якийсь час, тому, мабуть, найшвидший шлях – розширити список і додати туди компанії, які вже проводять сертифікацію.
Позиція з точки зору законопроєктної роботи досить стабільна, бо ті фракції Верховної Ради, що були проти легалізації, продовжують виступати проти легалізації, і подавати відповідні законопроєкти.
Але, на моє глибоке переконання, інвесторам незабаром, не доведеться звертати увагу, напевно, на такі політичні ризики. Оскільки після того, як ринок запуститься, і покаже, що це нормальний бізнес, який функціонує відповідно за прийнятими у світі правилами.
Який спрямований на залучення туризму. І це фактично один з видів розваги. В результаті державний бюджет отримає суттєві доходи від такого виду діяльності. Буде створена велика кількість робочих місць. Збільшиться туристичний потік, з цим також пов’язаний розвиток інфраструктури.
Позитивний ефект від розвитку цього ринку буде досить великим. Від ринку, який буде працювати за правилами, не такими, які були увесь період заборони, а від нормального прозорого ринку. Який платитиме податки і дотримуватиметься правил відповідальної гри. І тоді дуже складно буде популістськи маніпулювати про те, що необхідно щось забороняти.
Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий записавши відеозвернення, у якому дав кілька порад потенційнім ліцензіатам.
Підписуйтеся на наші сторінки у Instagram і Telegram.