Постійний експерт «Рейтингу Букмекерів», автор сайту SportArena.com і ведучий шоу «Камонплей!» на радіо «Остання Барикада» Юрій Шевченко в ексклюзивному інтерв’ю розповів нашому порталу, як йому вдається залишатися в «плюсі», як його дружина часом допомагає заробити на ставках і які зміни можуть відбутися в італійському та європейському футболі після завершення карантину.
Юрій Шевченко: «Моя найбільша перемога – це Стів Брюс у «Ньюкаслі» з коефіцієнтом 51,0»
– Юрію, ти – один із найкращих прогнозистів «РБ» за сумою усіх ставок на сайті (+2% до банку або +$187) за 4 роки. Завдяки чому вдалося досягти таких результатів?
– У мене є одне чітке правило: якщо це прогноз для «РБ», якщо я раджу ставку нашим читачам, то це має бути ставка на той матч чи турнір, на якому я знаюся. У моєму випадку це Серія А, матчі збірної Італії чи національних команд у єврокубках. Коли топ-першості зупинилися, мені пропонували прогнозувати чемпіонати Туреччини чи Білорусі, але я відмовився, бо це була б спроба вгадати результат.
Коли ти впродовж багатьох років слідкуєш за італійським футболом, розумієш увесь контекст, знаєш, що відбувається не лише на полі, а й за його межами, то, звісно, робити прогнози легше.
Статистиці не можна сліпо довіряти, треба звертати увагу на контекст, на безліч деталей. Пам’ятаю, наприклад, спрогнозував голи Мірослава Клозе, Антоніо Ді Натале та Луки Тоні в їхніх останніх матчах у Серії А – це ж вже не статистика зовсім.
– Як у тебе відбувається підготовка до кожного прогнозу?
– У мене немає якогось особливого процесу підготовки: більшість інформації я вже маю, адже Серія А – це мій профільний чемпіонат. Тобто я знаю, у якій формі команди, як вони грали останнім часом, хто з гравців травмований чи дискваліфікований, хто, як-то кажуть, «у вогні». За статистикою, серіями, якимось історичними показниками також слідкую, адже веду телеграм-канал, у якому після кожного туру публікую цікаві цифри. Іноді дивлюся історію зустрічей команд, але з такою статистикою треба бути дуже обережними. Якщо умовний «Наполі» виграв у «Торіно» десять матчів поспіль, це не означає, що обов’язково буде й одинадцята перемога. Реалії набагато важливіші за історичний контекст.
– Ти займаєшся прогнозами лише для Серії А, матчів італійських команд у єврокубках і поєдинків збірної Італії. З чого почалося твоє захоплення тамтешнім футболом і як тобі це допомагає у ставках?
– До певного часу я був, так би мовити, «всеїдним» – дивився всі топ-чемпіонати, встигав слідкувати за всім. Потім пішов навчатися на перекладача італійської, це допомогло отримати роботу на Football.ua – я оглядав італійський футбол, адже міг брати інформацію з першоджерел. Ось так, десь років 13 назад, відбулося остаточне професійне деформування. До цього я вже вболівав за «Мілан», але з часом мені всі італійські команди стали як рідні. У ставках це, безумовно, допомагає, бо ти не просто розумієш, що, наприклад, «Інтер» сильніший за «Сассуоло», але й можеш спробувати передбачити, як розгортатимуться події у матчі.
– Що більше впливає на твій вибір ставки – статистика чи інтуїція?
– Мені здається, стовідсотково правильної стратегії не існує – треба шукати баланс. До статистики треба ставитися уважно: якщо, наприклад, «Лечче» забив у чотирьох матчах поспіль, це ж зовсім не означає, що команда заб’є і умовному «Інтеру». Статистиці не можна сліпо довіряти, треба звертати увагу на контекст, на безліч деталей. І тут, в свою чергу, вже важлива інтуїція. Пам’ятаю, наприклад, спрогнозував голи Мірослава Клозе, Антоніо Ді Натале та Луки Тоні в їхніх останніх матчах у Серії А – це ж вже не статистика зовсім.
– Чи підкріплюєш свої прогнози власними ставками?
– Так, ставлю на усе, що прогнозую, та навіть більше. Є, наприклад, деякі ризиковані ставки з великими коефіцієнтами, які я не стану радити читачам «РБ», але спробую сам.
Ставив не лише на футбол: були ставки на «Оскар», моя дружина дивилася «Танці з зірками» на каналі «1+1», і я вдало поставив на переможницю шоу. Зараз, на карантині, ставив навіть на дартс – здається, вже почав на ньому трохи розумітися.
– Зараз набувають популярності неспортивні прогнози. Пригадується, що ти навіть передбачив «Оскар»-2020 для «Паразитів». Які ще нестандартні ставки ти коли-небудь робив?
– Влітку, звісно, ставив на трансфери та призначення – це чудова можливість підзаробити, якщо слідкуєш за пресою та чутками. Моя найбільша перемога – це Стів Брюс у «Ньюкаслі» з коефіцієнтом 51,0. Ставив не лише на футбол: були ставки на «Оскар», моя дружина дивилася «Танці з зірками» на каналі «1+1», і я вдало поставив на переможницю шоу. Зараз, на карантині, ставив навіть на дартс – здається, вже почав на ньому трохи розумітися.
– Як вид ставок вигідніший – прематч чи лайв?
– Я полюбляю ставки в лайві, бо часто виникають дуже цікаві варіанти – наприклад, аутсайдер забив фавориту, і тоді на фаворита відразу зростає коефіцієнт. Реагувати на те, як складається гра, – дуже цікаво.
– У тебе один із найнижчих показників середніх виграшних коефіцієнтів. Чому так?
– Насправді, у мене є діапазон – я намагаюся обирати коефіцієнти від 1.5 десь до 2.5. Мені здається, краще спробувати стабільно вигравати на таких коефіцієнтах, ніж гнатися за сенсаціями. Більш-менш непогані коефіцієнти можна знаходити навіть у матчах, де все зрозуміло. Ставити, наприклад, не лише на перемогу фаворита, а й додавати тотал чи індивідуальний тотал. Але є ситуації, коли ти відчуваєш – ось тут букмекер може помилитися, може недооцінити чи переоцінити одну з команд. У таких випадках можна зарядити і на великий коефіцієнт, коли в тебе є аргументи, чому він може зіграти.
– Не пригадую, щоб ти складав експреси на сайті. Не склалися стосунки з «потягами»?
– Не дуже люблю експреси – навіть з двох, трьох, чотирьох матчів. Не можу сказати, що це неправильна стратегія – просто мені зручно грати ординарами.
– Чи реально, на твою думку, робити ефективні ставки, виходячи лише зі статистики?
– Можливо, у когось виходить, але я так точно не роблю. Вважаю, що ситуація навколо матчу є дуже важливою. Буває так, що різницю може зробити настрій якогось гравця чи вдалий експеримент тренера – знання контексту для мене є додатковою зброєю.
Якщо пауза затягнеться, то багатьом клубам взагалі буде важко зберегти фінансову стабільність. В Італії вважають, що деякі представники Серії А навіть можуть стати банкрутами.
– Як гадаєш, коли Серія А повернеться? Що пише італійська преса?
– Щодня – щось нове. З різницею в декілька годин з’являться новини про те, що команди розпочинають тренування, і про те, що влада може заборонити спорт до вересня. В Італії ситуація дуже хаотична: прем’єр-міністр каже одне, міністр спорту інше, президент Федерації футболу – третє. Коли вону знайдуть спільну мову та чи знайдуть взагалі? Я, чесно кажучи, не знаю. Дуже хотілося б, аби Серія А повернулася – навіть без глядачів – бо боротьба за «Скудетто» йшла неймовірно. Буде прикро, якщо чемпіона визначать за результатами неповного турнірну.
– З чим доведеться зіткнутися в прогнозах після можливого повернення футболу?
– Звісно, буде складніше – тренери будуть активно використовувати ротацію, та й взагалі, команди можуть повернутися з перерви у різних фізичних кондиціях. Зараз кажуть, що треба як мінімум три тижні тренувань, аби знову грати. Так само й прогнозистам треба буде призвичаїтися до нових умов.
– Як, на твій погляд, зміниться італійський і загалом європейських футбол після карантину?
– Досить складно щось передбачати, адже незрозуміло, як взагалі буде розвиватися ситуація і коли повернеться футбол. Вочевидь, деякий час доведеться грати без вболівальників, і це вплине на фінансовий стан клубів. Якщо пауза затягнеться, то багатьом клубам взагалі буде важко зберегти фінансову стабільність. В Італії вважають, що деякі представники Серії А навіть можуть стати банкрутами – особливо ті, хто більшу частину грошей отримують від продажу білетів та відвідування матчів вболівальниками. Зміниться трансферний ринок – грошей стане менше, а більше обмінів. Те саме й з контрактами: як гравців, так і спонсорськими. Бренди будуть економити та менше платити клубам, що, звісно, вплине на бюджети.