Голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу» Олена Мочалова – про нелегальний гральний бізнес, лотереї та легалізацію азартних ігор.
Яким був обіг коштів на нелегальному гральному ринку: Мочалова шокувала цифрою
«Закон про гральний бізнес, найімовірніше, не підніме українську економіку з колін», – заявила Мочалова під час круглого столу, який був присвячений питанням роботи грального бізнесу в перехідний період.
На її переконання, ухвалення законопроєкту 2285-Д – це «більш іміджовий крок».
За словами Олени, робота лотерей в майбутньому буде врегульована окремим законом:
«Наскільки я розумію, лотереї будуть нормуватися своїм законом, але регулятором ліцензійних умов державних лотерей буде уповноважений орган – Комісія з питань грального бізнесу та лотерей. Державні лотереї працюватимуть за тими нормами, що прописані наразі, протягом року. У нас на цю мить є три лотерейних оператори.
У перехідних положеннях прописано, що не можна використовувати будь-яке гральне програмне забезпечення, яке б відтворювало будь-який із сегментів грального ринку. Але ми усі розуміємо, що ринок азартних ігор працював під виглядом державних лотерей з 2012-го року, перебуваючи в «тіні». Лотерейники знайдуть спосіб, аби не платити високі ціни за ліцензії та податки», – розповідає спікерка
У перехідних положеннях законопроєкту №2285-Д вказано, що уповноважений орган повинен сформуватися протягом двох місяців після підписання документа Президентом Зеленським, зазначає Мочалова. Також протягом року повинна запрацювати система онлайн-моніторингу:
«У законі прописано, що протягом року після легалізації повинен з’явитися модуль державного онлайн-моніторингу, який дуже потрібен, бо це контроль усього: реєстри, гравці, самообмежені особи тощо.
Чому ми бачили на вулицях гральні заклади завуальовані під лотереї? Тому що в 2011-му році у нас з’явився драконівський закон про податки, виграші, і все, що стосується грального бізнесу. До прийняття змін до Податкового кодексу (законопроєкт №2713-Д) буде діяти цей закон. Він дає змогу заходити в «тінь». тим, хто міг би придбати ліцензії.
Якщо держава візьме усе у свої руки, і внесе зміни до цього закону (2011-го року – прим.), то гральний ринок зможе більш-менш гармонійно працювати».
Мочалова акцентує, що учасники ринку азартних ігор зможуть протягом року користуватися будь-яким гральним обладнанням, оскільки сертифікаційний центр не створять одразу після легалізації.
Експертка заявила, що до останнього наполягатиме на тому, аби запровадити кримінальну відповідальність за організацію нелегального грального бізнесу, адже у статті 203 КК поки мовиться лишень про адміністративну відповідальність.
«Існує велика проблема: люди соціально сприймають гральний бізнес надто токсичним, не таким, яким він є насправді. Минула влада протягом семи років (З 2012-го по 2019-й рр.) робила усе, щоб заробляти надприбутки.
Обсяг коштів «чорного» ринку азартних ігор протягом 2015-2016 років складав приблизно 33 мільярдів на рік. Це середня, мінімальна цифра, яку можна озвучити. Що стосується незаконних прибутків кінцевих бенефіціарів лотерейних операторів, які роздавали франшизи, а це – 15-18 осіб, то щонайменше 1 мільярд 750 млн гривень вони щорічно отримували.
Усе було максимально зроблено для того, аби роздягнути, не ідентифікувати, не платити податки, а просто запхати гроші до кишень.
Зараз здійснюються маніпуляції, щоб зберегти можливість грального бізнесу працювати у «тіні», а в законопроєкті №2285-Д чітко передбачені норми», – цитує Мочалову «Рейтинг Букмекерів».