Керівний партнер юридичної компанії Vigolex Ганна Буяджи в коментарі LoginCasino докладно розповіла про усі юридичні тонкощі та прогалини у законодавчій частині щодо реклами азартних ігор
Ганна Буяджи – про рекламу гемблінгу
Кількість реклами в Інтернеті і в реальному світі збільшується, однак не варто думати, що тепер вона буде на кожному кроці. Законодавець подбав про це і вніс зміни до Закону України «Про рекламу».
Наприклад, згідно з українським законодавством, реклама заборонена на радіо і ТБ з 6-ї ранку до 11-ї вечора, у наукових, дитячих, довідкових, художніх творах; у всіх, окрім спеціалізованих (гемблінг) ЗМІ, на транспорті, на засобах зовнішньої реклами, на товарах (у тому числі на одязі), призначених переважно для людей, молодших 21-го року, в місцях проведення заходів для людей, молодших згаданого вище віку.
Гемблінг є достатньо чутливою сферою, тому реклама, у тому числі в Інтернеті, має відповідати специфіці діяльності. Закон повинен дуже чітко відображати правила і межі, специфічні для гемблінгу. Наразі відсутнє будь-яке регулювання реклами гемблінгу в Інтернеті.
Наприклад, дуже часто під час перегляду кіно чи мультфільмів ми можемо зустріти рекламу казино і найгірше, що у регулятора немає ніяких інструментів впливу на це, щоб заборонити таку рекламу, адже обмежень щодо Інтернету законом просто не передбачено.
Що ж стосується вимог до звуку, то як таких їх не існує, але є загальні правила, які стосуються реклами азартних ігор.
Будь-яка реклама повинна супроводжуватися текстом «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри».
Таке попередження має бути розміщено на не менш ніж 15% площі всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження – білим. Реклама азартних ігор повинна містити відомості про ліцензію, номер, дату видачі та найменування регулятора.
Чи може реклама вплинути на дитячу психіку і поведінку, спричинити гральну залежність? Прямий зв’язок простежити практично неможливо, але діти і підлітки більш емоційні, аніж дорослі. Вони легше піддаються впливу барвистої і захопливої реклами, отримують більше емоцій від виграшу, не тільки в азартних іграх, але і у простій монополії.
Це створює певні ризики для молодого населення. Напевно, багато що залежить не тільки від умов реклами, а й від виховання, психотипу людини, характеру і низки інших чинників. Проте, будемо говорити відверто, реклама може впливати на частину молодих людей, тому потрібно ставитися до цього чутливого питання відповідально.
Наразі між операторами та регулятором відбувається більше переговорний процес щодо того, яким чином має працювати гемблінг та яких правил щодо реклами дотримуватись, оскільки Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей поки що лише приводить свою нормативну базу у відповідність.
У Законі України про азартні ігри є цілий розділ 9 «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». У ньому усього дві статті (58 і 59). Зокрема, стаття 59 передбачає, що будь-яке порушення в сфері реклами казино з боку виробників та/або розповсюджувачів реклами карається фінансовою санкцією в розмірі 300 мінімальних заробітних плат (МЗП). (МЗП 6000 × 300 = 1 800 000 грн – розмір штрафу).
Проте фактично накладати відповідне фінансове стягнення може тільки КРАІЛ після прийняття Кабінетом міністрів України спеціального порядку застосування штрафів.
Крім того, у законодавстві ховається ще одна правова колізія. У Законі про азартні ігри передбачено, що КРАІЛ може накладати стягнення, тоді як спеціальний Закон України «Про рекламу» серед органів, які мають право штрафувати порушників у сфері реклами, регулятора сфери азартних ігор не згадує.
Отже, існує висока ймовірність, що суб’єкти, на яких будуть накладені відповідні стягнення за порушення у сфері рекламування азартних ігор, успішно оскаржать їх у суді.
Між іншим, я входжу до робочих груп, які діють при Консультаційно-експертній раді та допомагають Комісії із розробкою проєктів нормативних актів у сфері гемблінгу. Я ще у березні розробила та передала на розгляд іншим членам робочої групи проєкт Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтями 58, 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», а також проєкт змін до Закону «Про рекламу», який би усував вищезазначену неузгодженість.
На жаль, ці документи так і лишилися поки що на рівні експертів. Комісія чомусь не поспішає користуватися напрацюваннями спеціалістів. Але все одно прийняття зазначених документів – це питання часу.
Оскарження рішення про накладення штрафу як фінансової санкції відбувається виключно у судовому порядку. Рішення про накладення штрафу приймає Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей.
Але не варто плутати фінансові санкції з кримінальною та адміністративною відповідальністю. Правила оскарження та застосування останніх не змінилися.
До речі, щодо того, чи можуть притягати до кримінальної відповідальності. Нещодавній прецедент від КРАІЛ, яка спільно з СБУ заблокувала нелегальні гральні заклади, показує, що підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за нелегальний гральний бізнес у законодавстві є.
Як повідомляв «РБ», заступник голови Консультаційно-експертної ради при Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Борис Баум пояснив, чому локальні і світові букмекери не поспішають виходити у легальний сегмент українського ринку гемблінгу.