Директор з правових питань у букмекерській компанії Parimatch Євгенія Дербал вважає, що податкові ставки для грального бізнесу повинні бути переглянуті.
Дербал закликала знизити податкові ставки для грального бізнесу
Під час івенту European Gaming Congress, що минув в онлайн-форматі, представники індустрії азартних ігор розповіли про особливості гемблінг-ринку України. Одна з них – незрозуміла для операторів грального бізнесу регуляторна політика.
Зокрема, юрист Gabnys Law Firm Андріус Габнус розповів, що партнери попрохали його допомогти з виходом на український ринок, позаяк їм не зрозуміло як вибудовувати бізнес-модель, адже неможливо порахувати обсяг коштів, що знадобиться їм для цього. До того ж досі залишається незрозумілою регуляторна політика.
Підтримала позицію Габнуса і Євгенія Дербал, яка є директор з правових питань у міжнародній беттинговій компанії Parimatch. За її словами, чинне законодавство не надає чітку картину, а гемблінг-оператори не отримують відповіді на низку питань, які їм потрібні для ухвалення бізнес-рішень. Тому, вочевидь, необхідно почекати кілька місяців поки повноцінно не запрацює Комісія з азартних ігор та лотерей, яка б, вочевидь, надала б відповіді на усі питання. Також необхідно знизити податкові ставки для грального бізнесу, оскільки, на думку Дербал, вони є надто великими.
«18% податку на прибуток, 18% податку з GGR і 18% податку на виграш, а також військовий збір у розмірі 1,5%. Зараз у парламенті зареєстровано чотири законопроєкти, які досі не розглянули, а Верховна Рада пішла на карантин до 20-го жовтня. Тому це гарне питання, коли ж уряд зможе розпочати читання та ухвалити рішення стосовно оподаткування гемблінгу.
Але маю додати, що процес рухається, і ми бачимо зміни майже щотижня. За два тижні ми отримаємо держрегулятор, який почне розробляти ліцензійні умови. Індустрія зможе зрозуміти правила роботи», – передає слова представниці БК Parimatch портал LoginCasino.
Насамкінець Дербал акцентувала увагу на невизначеності з системами моніторингу, який повинно бути дві. Мовляв, перша – це внутрішня система оператора, а друга – державний модуль контролю.
На переконання спікерки, внутрішня система повинна підходити усім операторам, а Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей повинна затвердити перелік місцевих і міжнародних вимог для відповідного програмного забезпечення, оскільки відсутність чіткої інформації ускладнює розрахунок витрат і створення бізнес-плану для потенційних гравців ринку України. Зважаючи що, створення державної системи онлайн-моніторингу потребує значних ресурсів з боку Кабміну, а її розробка може затягнутися на роки.
Нагадаємо, з червня у Комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики готується до першого читання проєкт закону №2713-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей», який чимало експертів та представників бізнесу вважає компромісним варіантом у питанні оподаткування індустрії азартних ігор.