Генеральний директор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Вадим Місюра в інтерв’ю Focus.ua спрогнозував, як може змінитися букмекерський бізнес після набуття чинності закону про легалізацію грального бізнесу в Україні.
Що думають букмекери щодо закону про гральний бізнес – розповідає Вадим Місюра.
Як ви розцінюєте законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», прийнятий парламентом в першому читанні?
– Ми тішимося, що десятирічна пауза в законодавчому процесі зрушила з мертвої точки. Розуміємо, наскільки непросто було досягти компромісу навіть в одній фракції «Слуга народу» (про що свідчить з десяток поданих альтернативних законопроєктів), не кажучи вже про багатополярність поглядів в суспільстві й у профільному бізнес-середовищі.
Водночас ми вважаємо, що законопроєкт №2285-д потребує доопрацювання по низці напрямків: співвідношення ціни за ліцензію й оподаткування, розміщення гральних закладів, дуже вже широкі повноваження комісії, розмір оплати за розгляд документів уповноваженим органом, відповідність покарання до правопорушень та ін. Сподіваємося, що редакція законопроєкту до другого читання буде відповідати світовим стандартам у цій сфері.
Деякі експерти стверджують, що в разі його прийняття в цілому букмекерство стане найвигіднішим різновидом грального бізнесу. Мова йде, зокрема, про можливість продажу субліцензій. Чи згодні ви з цим?
– Не можу погодитися. Преференцій немає. У разі прийняття дієздатного закону всі види азартних ігор, які в ньому є, будуть однаково вигідні для ведення бізнесу. До того ж на даному етапі в законопроєкті залишається чимало суперечливих моментів для гравців ринку і беттінга в тому числі. Перш за все прибутковість букмекерства знаходиться під великим питанням, зважаючи на оподаткування, яке передбачене законопроєктом, і Податковим кодексом. Фактично депутати розглядають цей документ окремо від змін в Податковий кодекс України. Якщо залишиться все як є, то податковий режим буде передбачати й GGR (фінансовий показник валових доходів грального закладу), й податок на прибуток. Додаємо космічно високу вартість ліцензій, і в підсумку гральний ринок може не заробити. Законопроєкт про легалізацію та зміни до Податкового кодексу повинні розглядатися комплексно.
Другий приклад. Розміщення букмекерських пунктів тільки в готелях суперечить самій природі букмекерства. Беттінг – локальна історія, вона пов’язана з місцем постійного проживання, а не розташуванням в готелі. Букмекерські пункти доцільно розміщувати в окремо розташованих нежилих приміщеннях квадратурою не менше 500 кв. м (букмекерський пункт повинен займати мінімум 50 кв. м), в тому числі в готелях, аеропортах. Що стосується субліцензій, то я не побачив цієї можливості в законопроєкті. Такі дії, на мою думку, навпаки, можуть призвести до втрати самої ліцензії.
Як букмекерська спільнота сприйняла розмір вартості ліцензії, встановлений законопроєктом на рівні 566 млн грн?
– Ми виступаємо за збалансований підхід. Вартість ліцензії може бути прийнятною для букмекерів, якщо цей платіж в розмірі 566 млн грн буде єдиним ліцензійним платежем, без додаткового податку на дохід від азартних ігор (GGR). Для цього Рада повинна внести зміни до Податкового кодексу.
Якщо ця вартість ліцензії буде застосовуватися при наявності нинішнього податку на прибуток в розмірі 18% або, як пропонують альтернативні законопроєкти, в розмірі 10% або 7,5%, то вона необґрунтована. При високій вартості ліцензій справедливо було б прибрати податок на GGR або знизити вартість ліцензії при податку на GGR. Одне з двох, але ніяк не обидва разом. Плюс скасування податку на виграш.
Чи всім учасникам ринку доведеться купувати ліцензії заново після набрання чинності закону?
– Так звичайно. Новий закон також скасовує дію Закону «Про державні лотереї України», і все буде регулюватися одним документом. Відповідно, всі ліцензії на лотерейну діяльність, договори поширення та субліцензії анулюються. Вся галузь буде очікувати отримання нових ліцензій.
Що зміниться на практиці, якщо законопроєкт приймуть у нинішньому вигляді?
– Можна прогнозувати повернення на ринок класичних видів ігрової індустрії. Держава зможе оцінити обсяг ринку, контролювати його і збирати податки. Легалізація створить тисячі робочих місць, призведе до зростання туризму, готельного бізнесу, приверне інвесторів, а також буде протидіяти корупції в професійному спорті. Важливо, що закон дозволить захистити гравця від недобросовісного оператора і направляти зусилля на боротьбу з ігровою залежністю. Букмекери налаштовані на взаємовигідне партнерство з державою, на проведення спільних соціальних програм.
Історія національних брендів Parimatch і Favorit говорить в цьому сенсі сама за себе. Підтримка багатьох масових видів спорту в Україні й далі триватиме, особливо з огляду на те, що вони часто стають соціальним ліфтом для мільйонів молодих людей, які живуть в складних умовах.
Якими можуть бути доходи держбюджету від грального бізнесу в цілому і букмекерства зокрема після легалізації?
– Експерти по-різному оцінюють можливості ринку наповнити бюджет. На мій погляд, реалістично виглядає сума, про яку говорять законодавці та Кабінет міністрів, це 4-5 млрд грн цього року. Але переконаний, що гральна індустрія буде розвиватися і рости. При цьому ключове питання полягає в умовах, які держава зможе запропонувати бізнесу. Другий важливий показник – чи буде рости економічний добробут українців, – зазначив Місюра.
Нагадаємо, що 16-го січня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні. «За» проголосувало 260 народних депутатів.
Зазначимо, що виключається положення про можливість розміщення залів ігрових автоматів і букмекерських пунктів в окремих будівлях. Зали гральних автоматів дозволяється розміщувати винятково в готелях (п’ять зірок). Площа таких закладів повинна складати не менше 500 квадратних метрів. Крім того, передбачається збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також встановлюються вимоги до гравців і їхньої ідентифікації, а також жорсткі фінансові санкції за невиконання таких вимог.