Директор зі зв’язків з громадськістю букмекерської компанії Parimatch Вадим Місюра в інтерв’ю для Comments.ua розповів про необхідність змін до Податкового кодексу України перед легалізацією грального бізнесу.
Вадим Місюра
– Паралельно з роботою над законопроєктом про легалізацію грального бізнесу обговорюється питання змін в Податковий кодекс, які повинні визначити фіскальне навантаження на гральний бізнес. Яка система оподаткування, по-вашому, повинна бути прийнята щодо грального бізнесу і як вам ті пропозиції, які озвучуються в парламенті?
– На даний час зареєстровано 4 законопроєкти щодо оподаткування азартних ігор, один основний №2713 і 3 альтернативних законопроєкти, всі передбачають різні підходи до оподаткування спеціального податку на доходи від азартних ігор, ставки даного податку варіюються від 0% до 25%, але є один позитивний момент, всі 4 законопроєкти передбачають скасування податку з виграшу гравця (скасування податку з доходів фізичних осіб, отриманих від азартних ігор).
Ми виступаємо за збалансований прозорий підхід. Вартість ліцензії може бути прийнятна для букмекерів, якщо цей платіж у розмірі 566 млн гривень (це станом на 1 січня 2020 року, а оскільки ліцензійний платіж прирівняний до мінімальної заробітної плати, яка з кожним роком збільшується, а це означає, що і плата за ліцензію значно збільшується) буде єдиним ліцензійним платежем, без додаткового податку на дохід від азартних ігор (GGR). Звичайно ж, для цього Верховна Рада повинна внести зміни в Податковий кодекс.
При високій вартості ліцензій справедливо було б прибрати податок на GGR, або знизити вартість ліцензії за податок на GGR. Плюс скасування податку на виграш гравця, який у більшості країн відсутня. Як я говорив вище, законодавці в останньому випадку єдині в думці, що цей податок необхідно скасувати.
Нас, як представників ринку, насторожує позиція представників Міністерства фінансів України та фіскальних органів, які на робочих групах керуються старими підходами у визначенні умов оподаткування гральної діяльності, без обліку специфіки різних сегментів ринку і недієздатної системи проводити якісний фінмоніторинг. Не випадково, за ці пів року, поки готується даний законопроєкт, представники гральної індустрії жодного разу не були притягнуті для експертної роботи, хоча ще у 2014-2015 такий формат в цьому відомстві практикувався.
– В експертному середовищі звучала думка, що компанії, які будуть платити величезні суми за ліцензію, будуть самі відстежувати і боротися з нелегальними гравцями на ринку. Ви згодні з таким твердженням?
– Після легалізації почнеться природний ринковий процес, в межах якого відбудеться структурування ринку, з’являться реальні гравці. Тягар боротьби з нелегалами повністю ляже на правоохоронні органи. До їх честі, і за їх бажанням, у них це добре виходить, як показали останні події. Також цьому сприятиме кримінальна відповідальність, яку законодавець пропонує посилити (навіть занадто), за роботу в темну. Але зазначу, що роль інформації в публічному просторі буде також грати велике значення. Саме тому практично всі країни, які пройшли легалізацію, відмовилися від повної заборони на рекламу азартних ігор, залишивши той чи інший формат можливості інформування суспільства, наприклад, через рекламу спонсорства. Наразі у Верховній Раді України обговорюється повна заборона на рекламу. Чому міжнародний досвід потрібно прийняти до відома? Річ у тому, що повна заборона на рекламу в очах гравця фактично зрівняє легальних операторів ігор і нелегалів, а це означає, що у свідомості людей не складеться публічна картинка тих компаній, які мають право працювати в країні й рекламувати свої послуги, а значить є добросовісними постачальниками послуг. Тому, навряд чи варто очікувати бригади легальних операторів ігорки, які будуть боротися з нелегалами. Невидима рука ринку зробить свою справу абсолютно природним чином, але для цього парламентарям потрібно зважено підійти до норм закону, які будуть цей ринок формувати.
– Переміщення офлайн-букмекерських контор в 5-зіркові готелі вб’є офлайн-беттінг?
– Звичайно, не вб’є. Швидше, варто розглянути це питання з іншого боку: таке розміщення букмекерських пунктів зменшить кількість ставок, і прогнозований дохід держави від податків. Вболівальники, наприклад, відмовляться від ідеї зробити ставку перед матчем по дорозі на стадіон, якщо пошук п’ятизіркового готелю займе занадто багато часу. Букмекерство являє собою локальну історію, яка пов’язана з місцем постійного проживання людей, а не перебування в готелі. Природа букмекерської діяльності не націлена на людей, які приїжджають в місто і зупиняються на короткий час переночувати в готелях. Тому в усьому світі вони розміщуються в окремо розташованих нежитлових приміщеннях, з певними обмеженнями по площі та іншими параметрами.
Виходячи з існуючих пропозицій парламентаріїв, мало б сенс розмістити букмекерські пункти в окремо розташованих нежитлових приміщеннях квадратурою не менше 500 м кв (букмекерський пункт повинен займати мінімум 50 кв. м), у тому числі в готелях, аеропортах (світова практика).
– Що потрібно зробити, крім власне законопроєкту і сприятливої фіскальної політики, щоб букмекерський ринок України зацікавив іноземного інвестора?
– Ми переконані, що встановлення прозорих правил гри сприятиме розвитку грального ринку в цілому, і беттінг, в тому числі. І тут ключовим буде питання – які умови держава зможе запропонувати бізнесу. Друге читання, ми сподіваємося, відповість на багато запитань грального бізнесу і, звичайно, створить ті умови і можливості, які розкриють його інвестиційну привабливість. Але вже зараз у законопроєкті немає обмежень за кількістю ліцензій на букмекерську діяльність. Це хороший стимул для розвитку здорової конкуренції.
Крім реалістичного бізнес-плану інвесторам потрібна впевненість у цілості своїх інвестицій, а значить в наявності незалежного правосуддя та якісної правоохоронної системи. Це ті системні параметри нашої країни, які безпосередньо впливають на його глобальну та регіональну конкурентоспроможність з точки зору капіталу. Цим займається держава на найвищому рівні, і впливати на це немає можливості, а ось в частині обговорення ринкових рамок у нас є важелі впливу – на робочих групах парламентарії прислухаються до експертів і дискусія рухається у бік компромісу. Дуже сподіваємося, що депутатам вистачить мотивації, щоб врахувати максимальну кількість слушних ідей і пропозицій.