Голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу» Олена Мочалова висловилася на тему легалізації грального бізнесу в Україні.
Мочалова розповіла про досвід роботи в гральному бізнесі
«Я працювала в гральних закладах і тоді, коли вони ще були легальними, і після їхнього «закриття» у 2009-му році. Дуже дивне відчуття, коли ти виконуєш свою роботу, так само як і в «легалі», але тепер тебе за це починають цькувати. Оператор грального закладу, касир чи круп’є ні в кого нічого не крадуть, однак приходить поліція, СБУ або якісь активісти і кладуть їх обличчям у підлогу.
В Україні кілька років тому поняття грального бізнесу свідомо перетворили на щось «чорне», страшне, таке, що руйнує життя. Насправді все не так. Йдеться про психологічну, а не хімічну залежність від задоволення. До того ж це робочі місця і можливість забезпечувати сім’ї на пристойному рівні. Здебільшого зараз у таких закладах працюють люди, які не можуть знайти достойного заробітку. Особливо ситуація загострилася під час карантину. Звісно, вони не захищені: їх звільняють і не віддають зарплату. Тому важливо, щоб українці зрозуміли: «гра» – це нормально, коли вона законна і прописані норми, щоб у «тіні» вона була невигідна.
Тому прагну показати людям, як наразі діє цей бізнес і як може бути інакше. У 2015-мі році я подумала: чому б не зробити громадську організацію «Підтримки легалізації грального бізнесу в Україні». Головне моє завдання – зупинити діяльність незаконного закладу, щоб легальні могли працювати спокійно.
Ринок дуже різнобарвний. Усе залежить від цільової аудиторії. Якщо заклад розташований на базарі, то відвідуваність – близько 20 осіб на день. І кожен із них занесе близько 1000 грн. На місяць вийде пристойно – близько 600 тис. грн. Мінусуємо ще 50-80 тис. за «кришу», 25 тис. за оренду приміщення, яке б здавалося за 5, й отримуємо 350 тис. грн чистого прибутку.
Здебільшого гравці відвідують відомі мережі, котрі працюють роками. І тут вже не принципово, де перебуває це приміщення. Просто за десять років клієнт вже звик до того, що він саме туди ходить. Багато чого означає і персонал, який там працює. Гральний бізнес забобонний. Клієнти часто ходять грати до конкретних людей. Мовляв: «Оця дівчина фартова, і я до неї піду. А оцей хлопець – боронь боже». Попри страшну ігроманію, ніхто нікого не тримає на контролі. МОЗ ані краплі не цікавиться питанням. Хоча я упевнена: принаймні якийсь список лудоманів точно повинен бути.
Законом 2285-д передбачається створення реєстру самообмеження осіб. Ви можете самостійно подати заяву уповноваженому органу або звернутися в конкретне казино. Бувши в реєстрі, грати ви не можете від пів року до трьох років. Занести вас до відповідного списку зможуть і родичі, якщо доведуть наявність лудоманії в суді. Законодавці вважають, що це захистить людей, схильних до залежності.
Ухвалений закон про гральний бізнес в Україні дуже важкий. Думаю, ще рік, і він буде доопрацюватися. До того ж необхідний податковий закон, адже нормальний інвестор не зайде на ринок без розуміння податкового навантаження. Головне, що процес пішов. Рейди ж я нізащо не покину і надалі робитиму все можливе, щоб довести питання легалізації грального бізнесу до логічного і розумного завершення», – наводить слова Мочалової 112.ua.
«Рейтинг Букмекерів» писав, що СЕО юридичної компанії SBSB Fintech Lawyers Вікторія Івахно розповіла про законодавчі положення щодо міжнародних ліцензій на гральний бізнес.