Увійти

Мельник: «Можливо, деяким політкам імпонує російський приклад побудови ринку азартних ігор»

17:02, 24 Лютого 2021
Владислав Стародубцев
Підписатися Читати в повній версії

Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник розкритикував деяких депутатів Верховної Ради та вкотре нагадав на важливості якомога швидшого врегулювання питання податкових ставок для операторів ринку азартних ігор.

Поділитися:

Мельник: «Можливо, деяким політкам імпонує російський приклад побудови ринку азартних ігор

«Незабаром мине рік, як Україна проголосувала закон щодо легалізації грального бізнесу, і виправила шалену історичну помилку більш як десятирічної давнини. В усіх своїх виступах і статтях, що стосувались відновлення ринку гемблінгу в Україні я зазначав, що попри різноманіття моделей гральних ринків у світі нам важливо не піти своїм шляхом. 

Що малось на увазі? В усьому світі фіскальна модель навантаження на гральний бізнес полягає у простій формулі: «Високі податки – дешеві ліцензії» або «низькі податки – високі ліцензії». Україні не треба було вигадувати жодних ноу-хау, єдиний альтернативний шлях, який ми могли обрати це були низька вартість ліцензій – низькі податки. 

Чому? Ну бо, на відміну від Італії, Великобританії чи США, в Україні немає нормальної судової і правоохоронної систем, а відповідно інвестиції не захищені нічим, окрім як віртуальною «інвестиційною нянею», тобто нічим.

Відповідно, для інвесторів не створено жодних умов, щоб вони захотіли вкластись в Україну. Щобільше, чинне податкове законодавство створює для тих, хто все ж вирішить легалізуватись і купити дорогі ліцензії, менш вигідні умови роботи, аніж для тих хто вирішив зупинитись в тіні. 

Адже для тих, хто працює у тіні, не існує податків, а лише «данина» правоохоронцям, і гравцю виплачується увесь розмір виграшу, на відміну від законослухняних закладів, які зобов’язані стягувати з виграшу гравця 18%.

Тож Україна поки рухається своїм особливим шляхом. Високовартісні ліцензії, та не менш високі податки (на прибуток -18% на валовий дохід – від 10 до 30%), плюс ще оподаткування прибутків гравця, що іноді виводить гравця «у мінус» навіть за умови виграшу.

Була надія, що у народних обранців все ж ввімкнеться необхідна клепка і розмір податкового навантаження буде зменшений. Навіть підготували цілий законопроєкт №2713-д, який мав скасувати оподаткування виграшу гравця, привести GGR до економічно обґрунтованих показників, і відтермінувати введення GGR до 2024-го року, коли і має бути створена система онлайн-моніторингу. Чому останній пункт важливий, бо без онлайн-моніторингу неможливо встановити справжній розмір оподатковуваної бази, а відповідно гральний заклад буде вести цікаву і довгу дискусії з податківцями, яка закінчиться черговим хабарем.

Законопроєкт №2713-д був схвалений профільним Комітетом ще влітку, але через лобі «тіньовиків», так і не був внесений у сесійний зал.

Зараз триває дискусія, щодо зміни тексту законопроєкту у бік, далекий від інтересів бізнесу. Пропонується залишити оподаткування виграшу гравця, а для всіх видів ігор зробити GGR на рівні 10%, що доволі дивно, адже в кожного виду гемблінгу своя маржинальність. 

І якщо у букмекерів вона 5-7%, то в лотерей 40-45%, а відповідно про жодні рівні умови вже не слід вести розмову. Також пропонується сплачувати GGR до введення системи онлайн-моніторингу, що звісно призведе до хабарів. Батьком цих нововведень є керівник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який колись божився, що не буде займатись питаннями гемблінгу через конфлікт інтересів. Але, як бачимо, його віра була не надто міцною, і як тільки виникла можливість вставити палки в колеса розвитку нормального гемблінгу в Україні, він це зробив.

Я розумію, що можливо певним політикам імпонує російський приклад побудови грального бізнесу без іноземних інвесторів і прозорих правил гри. І якщо ми будемо зволікати із врегулюванням оподаткування у сфері гемблінгу, то ми її і побудуємо.

В підтвердження моїх слів говорить той факт, що досі жодна навіть напівіноземна компанія не подала заявку на ліцензію.

Без іноземних компаній не буде конкуренції, а без конкуренції не буде нормального ринку і конкуренції, а відповідно і запланованих доходів в бюджет. І саме від народних обранців вчергове залежить яким шляхом піде Україна – шляхом Росії чи цивілізованого світу», – підсумував Микола Мельник у своєму блозі на сайті «Цензор.НЕТ».

Сьогодні голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий озвучив головну мету ухвалення профільного закону про легалізацію грального бізнесу. 

Кучухідзе: «Групи псевдолобістів ефективної легалізації азартних ігор не можуть заспокоїтися»

Юристка пояснила, чому перші гемблінг-ліцензії були видані саме на онлайн-казино

Опубліковано у: Бізнес, Новини
Теги: ,
Поділитися:
Схожі записи
У Івана Рудого провели обшуки: голова КРАІЛ затриманий за підозрою у сприянні компаніям рф
17:02, 24 Лютого 2021
Ліквідація КРАІЛ, боротьба з лудоманією та заборона реклами гемблінгу: в Україні схвалено законопроєкт №9256-д
17:02, 24 Лютого 2021
Букмекер VBET запустив благодійну програму «Сила Голу»
17:02, 24 Лютого 2021
«Фавбет»: «Ми додали пряму відеотрансляцію тенісних матчів»
17:02, 24 Лютого 2021
КРАІЛ: 305 вебсайтів внесено до списку заборонених на території України
17:02, 24 Лютого 2021
Вікторія Закревська: «Лотереї – це азартні ігри! І це розуміє переважна більшість українців»
17:02, 24 Лютого 2021
Коментарі
Написати коментар
Повна версія