Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник розкритикував деяких депутатів Верховної Ради та вкотре нагадав на важливості якомога швидшого врегулювання питання податкових ставок для операторів ринку азартних ігор.
«Незабаром мине рік, як Україна проголосувала закон щодо легалізації грального бізнесу, і виправила шалену історичну помилку більш як десятирічної давнини. В усіх своїх виступах і статтях, що стосувались відновлення ринку гемблінгу в Україні я зазначав, що попри різноманіття моделей гральних ринків у світі нам важливо не піти своїм шляхом.
Що малось на увазі? В усьому світі фіскальна модель навантаження на гральний бізнес полягає у простій формулі: «Високі податки – дешеві ліцензії» або «низькі податки – високі ліцензії». Україні не треба було вигадувати жодних ноу-хау, єдиний альтернативний шлях, який ми могли обрати це були низька вартість ліцензій – низькі податки.
Чому? Ну бо, на відміну від Італії, Великобританії чи США, в Україні немає нормальної судової і правоохоронної систем, а відповідно інвестиції не захищені нічим, окрім як віртуальною «інвестиційною нянею», тобто нічим.
Відповідно, для інвесторів не створено жодних умов, щоб вони захотіли вкластись в Україну. Щобільше, чинне податкове законодавство створює для тих, хто все ж вирішить легалізуватись і купити дорогі ліцензії, менш вигідні умови роботи, аніж для тих хто вирішив зупинитись в тіні.
Адже для тих, хто працює у тіні, не існує податків, а лише «данина» правоохоронцям, і гравцю виплачується увесь розмір виграшу, на відміну від законослухняних закладів, які зобов’язані стягувати з виграшу гравця 18%.
Тож Україна поки рухається своїм особливим шляхом. Високовартісні ліцензії, та не менш високі податки (на прибуток -18% на валовий дохід – від 10 до 30%), плюс ще оподаткування прибутків гравця, що іноді виводить гравця «у мінус» навіть за умови виграшу.
Була надія, що у народних обранців все ж ввімкнеться необхідна клепка і розмір податкового навантаження буде зменшений. Навіть підготували цілий законопроєкт №2713-д, який мав скасувати оподаткування виграшу гравця, привести GGR до економічно обґрунтованих показників, і відтермінувати введення GGR до 2024-го року, коли і має бути створена система онлайн-моніторингу. Чому останній пункт важливий, бо без онлайн-моніторингу неможливо встановити справжній розмір оподатковуваної бази, а відповідно гральний заклад буде вести цікаву і довгу дискусії з податківцями, яка закінчиться черговим хабарем.
Законопроєкт №2713-д був схвалений профільним Комітетом ще влітку, але через лобі «тіньовиків», так і не був внесений у сесійний зал.
Зараз триває дискусія, щодо зміни тексту законопроєкту у бік, далекий від інтересів бізнесу. Пропонується залишити оподаткування виграшу гравця, а для всіх видів ігор зробити GGR на рівні 10%, що доволі дивно, адже в кожного виду гемблінгу своя маржинальність.
І якщо у букмекерів вона 5-7%, то в лотерей 40-45%, а відповідно про жодні рівні умови вже не слід вести розмову. Також пропонується сплачувати GGR до введення системи онлайн-моніторингу, що звісно призведе до хабарів. Батьком цих нововведень є керівник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який колись божився, що не буде займатись питаннями гемблінгу через конфлікт інтересів. Але, як бачимо, його віра була не надто міцною, і як тільки виникла можливість вставити палки в колеса розвитку нормального гемблінгу в Україні, він це зробив.
Я розумію, що можливо певним політикам імпонує російський приклад побудови грального бізнесу без іноземних інвесторів і прозорих правил гри. І якщо ми будемо зволікати із врегулюванням оподаткування у сфері гемблінгу, то ми її і побудуємо.
В підтвердження моїх слів говорить той факт, що досі жодна навіть напівіноземна компанія не подала заявку на ліцензію.
Без іноземних компаній не буде конкуренції, а без конкуренції не буде нормального ринку і конкуренції, а відповідно і запланованих доходів в бюджет. І саме від народних обранців вчергове залежить яким шляхом піде Україна – шляхом Росії чи цивілізованого світу», – підсумував Микола Мельник у своєму блозі на сайті «Цензор.НЕТ».
Сьогодні голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий озвучив головну мету ухвалення профільного закону про легалізацію грального бізнесу.