Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник вважає, що, якби тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук не провалив легалізацію азартних ігор наприкінці 2019-го року, цьогоріч гральний бізнес міг би дати до 70% коштів, витрачених на боротьбу з пандемією коронавірусної інфекції.
Мельник: «Гральний бізнес міг би дати 70% коштів, витрачених на боротьбу з COVID-19»
«Коли розмова заходить про державний бюджет України на наступний рік від політиків, в залежності від свого політичного розфарбування, ми чуємо штампи «бюджет розвитку» чи «бюджет проїдання». Але коли «державники» починають говорити штампами, то логіка безсила, і нам залишається звернутись лише до тенденцій і цифр.
Які ж ми маємо тенденції? Пандемія, наслідки якої ми передбачити не можемо. Малий та середній бізнес, який найбільше за всіх знаходиться під ударом негативних чинників пандемії, буде стагнувати. Через посилення регуляції бізнес почне ще більше іти в«тінь», і «тіньовий» сектор економіки буде рости, як на дріжджах.
І тут викликає занепокоєння навіть не те, що Мінфін не розуміє, що під час економічної кризи бізнес треба берегти і підтримувати, а в Україні його навпаки заганяють в «тінь».
А те, що в бюджеті елементарно не передбачили доходи від грального бізнесу, як на мене – це діагноз всій системі планування держави. Адже навіть за підрахунками профільного Комітету парламенту дохід тільки від ліцензій може становити 4-7 млрд грн.
Підкреслюю, тільки від ліцензій. Ніхто не обраховував скільки отримає бюджет податків від нових робочих місць, подохідний, військовий збір тощо.
Нагадаю, що доходи від грального бізнесу відповідно до чинного законодавства мають іти в спецфонд, з якого фінансується медицина, культура і спорт. Я вже не буду згадувати, що якби не абсолютний профан Гончарук, який на посаді прем’єр-міністра завалив задачу легалізації грального бізнесу, то закон би був прийнятий ще в грудні 2019-го року, і вже в цьому році ми б отримали ті мільярди, яких нам не вистачає для боротьби з COVID-19.
Гральний бізнес не тільки дасть податки, а й допоможе готельєрам пережити складні часи пандемії, а також направить інвестиції в сектор туризму завдяки інвестиційним ліцензіям. Я не кажу, що тільки гральний бізнес витягне економіку. Це не можливо. Але гральний бізнес зможе вперше за 12 років почати легально платити податки і працювати на благо суспільства, а не окремих нечесних посадовців.
Зараз дуже важливо, щоб держава не забувала, що гральний бізнес може принести гроші, і відповідно необхідно у другому читанні вносити в проєкт Державного бюджету зміни. Адже мінімум сім мільярдів наші посадовці просто «загубили». Також важливо, щоб гроші отримані від ліцензій дійсно пішли за передбаченим законом призначенням – медицина культура, спорт.
Чому ці сім мільярдів гривень так важливі для України? Наведу приклад. Весь бюджет Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту становить 6,8 млрд грн. На безпосередню боротьбу з COVID-19 держава витратила всього – 10,9 млрд грн: закупівля апаратів ШВЛ (100 млн грн), закупівля засобів індивідуального захисту (3 млрд грн) реконструкція опорних лікарень (1, 68 млрд грн), доплати медпрацівникам (6,12 млрд грн).
Тобто, якби Олексій Гончарук не пішов на поводу в тих, хто захищав «тіньовий» ринок, то 70% від всіх коштів витрачених на боротьбу з пандемією міг би дати гральний бізнес.
Доволі скоро проєкт Державного бюджету на 2021-й рік буде внесений в сесійний зал, і мені дуже хотілося б, щоб наші посадовці більше не «губили» мільярди, а гральний бізнес працював на благо суспільства, а не на кишені посадовцям», – підсумував пан Мельник в блозі на сайті «Цензор.нет».
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 4351 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». За допомогою ухвалення цього документу повинні усунути протиріччя усі неточності та протиріччя в законі про легалізацію грального бізнесу.