Днями Верховна Рада ухвалила державний бюджет на наступний рік, і у документі з’явилася нова стаття доходів – від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей. Розповідаємо, які статті видатків планують профінансувати коштом гемблінг-операторів.
Азартні ігри – 7,4 млрд: на які статті видатків бюджету витратять кошти від продажу ліцензій?
У вівторок народні обранці у другому читанні та в цілому підтримали проєкт державного бюджету на 2021-й рік, запропонований Кабінет Міністрів. Відповідно до положень документа, передбачаються доходи у 1 трлн 92 млрд грн, видатки – 1 трлн 328 млрд грн, а дефіцит бюджету складе на рівні 5,5% ВВП.
Уряд заклав суму у розмірі 7,4 млрд грн надходжень від сфери азартних ігор. Кошти будуть спрямовані у спеціальний фонд держбюджету. Завдяки легалізації азартних ігор, гроші, отримані від гемблінг-операторів, будуть витрачені на п’ять статей видатків, інформує Центр аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської Школи Економіки.
Валерій Клочок
Політичний та економічний експерт, член Growford Institute Валерій Клочок тішиться, що стаття доходів від узаконення азартних ігор таки з’явилася у державному бюджеті на наступний рік, але справедливо підмічає про відсутність рішення щодо зниження податкових ставок для майбутніх учасників грального ринку.
«І хоча кошторис суперечливий в окремих статтях видатків та доходів, але все ж таки нам (тим, хто пильно слідкує за процесом легалізації грального бізнесу) вдалося дотиснути між першим і другим читанням пункт, який передбачає надходження у сумі 7,4 млрд гривень від цього виду діяльності у 2021-му році.
Кошти надійдуть безпосередньо в державний бюджет. Це також підтвердив днями в інтерв’ю «Укрінформу» особисто міністр фінансів України Сергій Марченко.
Іншими словами: Мінфін отямився.
А після голосування з’являється впевненість, що в наступному році доходи від грального бізнесу таки будуть. Тиск ЗМІ, і громадськості напевно розкрили очі цього органу і це вселяє оптимізм.
Вважаю, що така зміна позиції повинна відбутися у Мінфіну і з питання податків: не потрібно нічого завищувати і блокувати під час розгляду законопроєкту 2713-д. При космічних платах за ліцензію потрібно лібералізувати оподаткування: скасувати податок на виграш гравця і відстрочити введення GGR як мінімум до 1-го січня 2024 року», – резюмував пан Клочок.
Юрій Гаврилечко
Співзасновник «Української фабрики думки», аналітик Юрій Гаврилечко нагадав, що 50% плати за ліцензії гемблінг-опертаторів будуть спрямовані у місцеві бюджети, що не може не радувати можновладців у регіонах.
«Страшенно приємно, коли збуваються позитивні прогнози й тебе, як експерта, влада таки чує. Це я в тому плані, що народні депутати все ж не стали відтерміновувати прийняття держбюджету 2021 на 25-29 грудня, як це вони хотіли ще пару днів назад і взяли його зараз, за два тижні до Нового Року.
Мінфін же, своєю чергою, нарешті зняв свої претензії до грального бізнесу і в держбюджеті 2021 з’являться гроші від ліцензування діяльності операторів ігрового ринку. При цьому, хочу зазначити, у депутатів залишається час прийняти і зміни до Податкового Кодексу, зібрані в законопроєкт №2713-д, норми якого дозволять отримати з грального ринку ще більше коштів у майбутньому році.
А поки що… і 7,4 млрд грн цілком непогана сума, особливо якщо врахувати, що дохідна частина держбюджету на майбутній рік менше ніж 1,1 трлн грн і будь-який додатковий мільярд точно не буде зайвим.
Та й той факт, що 50% плати за ліцензії від грального бізнесу повинні піти до місцевих бюджетів, роблять ці кошти досить бажаними в регіонах.
Оскільки після децентралізації фінансування утримання інфраструктурних об’єктів практично повністю лягати саме на них, а це чи не левова частка всіх витрат на місцях з урахуванням зносу цієї самої інфраструктури», – підсумував Гаврилечко.
Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», сьогодні парламент у першому читанні повинен розглянути низку законопроєктів щодо оподаткування сфери азартних ігор.