Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник заявив, що наступним етапи у створенні цивілізованого грального ринку в Україні є ухвалення Верховною Радою законопроєкту №2713-Д, за яким передбачається зміна податкових ставок для операторів азартних ігор, і створення державного Регулятора.
«І серце моє тішиться, коли я бачу, як ще вчорашні «крикуни», що з трибун розповідали нам про бабусь, що програють пенсії в рулетку, зараз починають закочувати очі до неба і верещати, а де мільярди від легалізації грального бізнесу. І з естетичної точки зору це прекрасно, адже найкращі адепти лише з навернених. І відчуваю, що скоро вся фракція «Батьківщина» стане найбільш ярими захисниками гемблінгу в Україні.
Після прийняття закону, який легалізував гральний бізнес в країні, держава має зробити ще дві речі, перше – це внести зміни в Податковий кодекс і прибрати оподаткування виграшу гравця та відкласти оподаткування валового прибутку (GGR) до запровадження онлайн-моніторингу, друге – створити Регулятор, який розробить ліцензійні умови, і надасть фактичну можливість часником ринку придбати ліцензії.
Влада має йти двома шляхами паралельно. Верховна Рада України нехай приймає зміни в Податковий кодекс, тим більш законопроєкт (2713-Д) давно внесений в порядок розгляду сесії. Кабмін же має нарешті розробити правові підстави роботи Регулятора, і як нам повідомляють ЗМІ, наступного тижня Уряд все ж розгляне Постанову про Комісію з розвитку і регулювання азартних ігор. Чи є імовірність, що гроші від ліцензій бюджет отримає ще до нового року? Доволі примарні.
Скоріш за все основна частина операторів гральних закладів почне заходити вже у 2021-му році, але якщо Регулятор не буде фізично створений до кінця цього року, то і в наступному році держава може недорахуватись щонайменше п’ять мільярдів гривень.
Україна втратила 2020-й рік на політичну боротьбу навколо легалізації грального бізнесу. Не дивлячись на весь спротив «лотерейників», закон про легалізації все ж був прийнятий. Але ця боротьба коштувала державі п’ять мільярдів гривень недоотриманих коштів. Для України – це значна сума.
Будемо сподіватись, що політичні забаганки та лобісти тіньовиків, які бажають, щоб ринок залишився в «тіні», не завадять державі створити в Україні ринок гемблінгу за світовими стандартами.
Але без створення Регулятора – це об’єктивно неможливо, а без зміни Податкового законодавства – це не потрібно бізнесу.
Тож все в руках влади, подивимось, чи в них вистачить сил», – поділився міркуваннями Микола Мельник у власному блозі на порталі «Цензор.Нет».
Кілька годин тому Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні прийняв постанову про «Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей». У новому державному органі працюватиме 230 осіб, серед яких голова та 6 членів комісії.
Що стосується законопроєкту №2713-Д, то він понад три місяці перебуває на розгляді у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Учора стало відомо, що профільний комітет визнав зазначений проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей» № 2713-д та альтернативні до нього № 2713, 2713-1, 2713-2 і 2713-3 такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства і містять корупційні ризики.