Партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко розвіяв головні міфи, якими оперують противники легального грального ринку в Україні.
Юрист вважає, що довкола законопроєкту про легалізацію азартних ігор утворився негативний контекст:
«Ми бачимо дуже багато негативу, коли з’являється будь-який інформаційний привід щодо узаконення азартних ігор. На моє глибоке переконання це абсолютно неправильно, оскільки цей закон про інвестиції.
Усі особи які гратимуть, повинні пройти ідентифікацію. До 21-го року, як закон передбачає, грати не можна буде. Відповідно до міжнародної практики дотримані усі принципи щодо відповідальної гри. Передбачається обмеження (якщо є рішення суду – прим.) та самообмеження. Гравець або самостійно обмежить собі доступ до грального закладу, або така можливість буде у його сім’ї.
Після ухвалення закону про гральний бізнес кількість лудоманів зменшиться, будуть створені спеціалізовані гарячі лінії, буде відкрита інформація. Закон в позитивному контексті розв’язує проблему лудоманії, з якою треба боротися. В цьому питанні закон виписаний дуже гарно.
2. Будуть грати діти. Дуже багато спекуляції довкола цього. Я впевнений, що діти не гратимуть, оскільки ліцензії коштують мільйони доларів на рік. Діти – не клієнти таких залів. Там буде дороге обладнання, ідентифікація. Оператор буде зацікавлений у тому, щоб особа до 21-го року не потрапила у заклад.
Штраф за допуск особи, молодшої за 21 рік, понад 2 млн гривень, а наступне порушення протягом року – позбавлення ліцензії, яка коштує дуже дорого. Тому закон захищає дітей.
Ба більше, усі іноземні гральні компанії в готелях, а туди не так просто потрапити школяреві. Норма про заборону розміщення закладів азартних ігор менше, аніж за 500 метрів до шкіл, – дуже серйозно зменшує обсяг ринку гральних автоматів. Це проблема для бюджету, яка може перерости в нелегальні заклади, адже ми маємо попит на ринку, які легальні гральні оператори не зможуть задовольнити.
3. Українці програють останні гроші. Дуже багато було сказано, мовляв, треба програти 40 млрд гривень, щоб зібрати у бюджет 4 млрд надходжень. Оператор витратить величезні гроші до того, як почне здійснювати свою діяльність. На обладнання, на ліцензії, на зарплати, на приміщення того.
4,4 млрд гривень – це близько 150 млн доларів. Якщо брати ліцензію, до прикладу, для букмекерів, яка коштує 3 млн доларів, нам потрібно 49 букмекерів, щоб заповнити бюджет на цю суму. Чи буде в Україні 49 букмекерів? Ні, але до 10 їх буде, а також будуть 15-20 казино, декілька залів гральних автоматів і онлайн-сегмент.
В Україні зайдуть великі гральні компанії, бо у нас, напевно, найдорожчі у світі ліцензії, тому багато хто не зможе собі дозволити її придбання. Це компанії, які оперують на багатьох ринках, у них нульова толерантність до корупції, вони не платитимуть хабарі, бо розміщенні на фондових біржах. Саме ці компанії покажуть, як ринок повинен працювати.
Я впевнений, що корупція знизиться після реалізації закону про гральний бізнес.
4. Учасники ринку азартних ігор не сплачуватимуть податків. Питання податків ще відкрите, ми спілкуємося з багатьма іноземними операторами, яким цікавий український ринок. Сьогодні усе, що їх тримає, – це питання податків, адже воно не вирішене. Законопроєкт №2713-Д зареєстрований у Верховній Раді. Напевно, не варто очікувати великих надходжень до бюджету, допоки не вирішиться це питання. Треба створити баланс, оскільки ми маємо дуже великі ліцензійні платежі.
Хотілося б, аби акценти в пресі змінилися на позитивні, оскільки цей закон регулює усі необхідні сфери для захисту та розвитку нової сфери в економіці України», – цитує Кузьменка «Рейтинг Букмекерів».